Як місцеві патріоти від влади вшановують українські святині

• Дев’ятого березня Україна і світ відзначали 205-ту річницю з дня народження Т. Г. Шевченка, а 10 березня ми в день його смерті поминали великого Кобзаря.
• Але я не буду говорити про значення для нашої держави, нашого народу цієї величної постаті, про це багато вже сказано, а ще більше, мабуть, будуть говорити.

Мене турбує інше, як ставляться до пам`яті Т. Г. Шевченка в нашому місті.

У Козятині Кобзареві з цим пощастило не дуже: ще за «жахливих» радянських часів була побудована найкраща на той час школа десятирічка, а ще тоді її називали «новостройка», а ще одній з вулиць міста було присвоєно ім‘я поета. На жаль, вигляд цієї вулиці, як до війни, і це зрозуміло, був жалюгідний. Тому дуже напрошувалося рішення благоустроїти цю вулицю, навести на ній лад, та все руки у влади не доходили, а часто і фінансів на це не було. Та от в 2014 році країна та козятинці мали відзначати 200-річчя з дня народження Т .Г. Шевченка. Я працював у той час міським головою і зумів переконати міських депутатів у тому, що поважнішої дати для наведення порядку на вулиці годі й шукати. Зумів я переконати в цьому і керівництво області. Завдяки чому було прийнято рішення на умовах співфінансування містом і областю скооперувати кошти для асфальтування дорожнього покриття на цій вулиці. Програма була розрахована на 2 роки: 2014-2015, і першу половину запланованого ми встигли успішно виконати, але на 2015 рік, коли ювілей уже минув, в обласному бюджеті коштів уже не знайшлося, а самотужки міський бюджет такий обсяг фінансування осилити не зміг. Так реконструкція вул. ім. Т. Г. Шевченка й захлинулась на півдорозі.

Я сподівався, що з приходом нової команди в міську раду, цю роботу завершать. Тим більше, що міський голова і його найближче оточення представляли себе, як справжніх українських патріотів.

Кожного року, а їх пройшло вже три, я звертався як депутат міської ради з вимогою віддати належне нарешті великому громадянину України. Але мої звернення натикались на глуху стіну небажання слухати мої доводи, ні з боку міського голови О. Пузиря, ні з боку його «патріотичної» більшості депутатів.

Так після 5 років після початку реконструкції стоїть недобудована дорога, а з нею і не вшанована пам`ять великого поета і позбавлено задоволення від дій міської влади жителів вулиці. Звертаючись до міської громади із закликом примусити ваших обранців всупереч впертому небажанню керівника міста і «зграї», що його оточує, не хочу вживати в ці святі для нас дні інших висловів, прийняти рішення про завершення ремонту дороги на цій вулиці вже в нинішньому скликанні.

Хочу нагадати нашим горе-патріотам, що патріотизм означає любов до рідного краю і шана до його кращих представників, а не тільки спів українського гімну і притискання долоні до грудей, що теж важливо.

Про патріотизм судять не за словами та не за патріотичними позами, а в першу чергу за справами.

Депутат міської ради, міський голова І-ІV та VI скликань, керівник міської організації партії «Наш Край» О. Гвелесіані

По темі:

• Вулиця Рєпіна перетворилася на багнюку
• Городяни хочуть, щоб були світлофори
   

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.