Навіщо нам непутьові підрядники, якщо ми можемо зробили класну дорогу самі?

• Як зробили ямковий ремонт на вулиці Героїв Майдану, мабуть не коментували тільки діти. Я пообіцяв, що за ту дорожню неякість писати не буду, якщо керівник найнятої фірми визнає, що його працівники заливали нафтобітумним емульгатором вирізані дорожні карти з дощовою водою.

 Він не визнав. Ми йому про дощову воду у картах, а він робить нас дурнями, що ми не розуміємо, що вода там мусить бути присутня, бо у бітумній емульсії є від 30 до 70 відсотків води. 

Точно не писав би, як саме робили ямковий ремонт на вулиці Героїв Майдану якби не бачив, яку зробили хорошу ділянку дороги, що біля греблі колгоспного ставу. Так, то не асфальтне покриття, а висипна дорога, але вона зроблена з бажанням зробити її на тривалий час і зробили її за стандартом. Відсипали, загрейдерували та вкатали катком.

Якщо у нас виходить робити якісні висипні дороги, то може спробувати відмовитись від фірм найманців? Роблять вони не зовсім швидко. Нарізають дорожніх карт на своє бачення і чим менше нарізали, тим для них краще. Залищають ями ніби маленькі, але солідної глибини. І головне — у них головне не якість дороги, а швидко завершити ремонт, отримати гроші і перейти на інший об'єкт. Ми стільки конфліктуємо з такими найманими працівниками, що мусили вивчити деякі нормативи, щодо ремонту дороги. А згідно з чинними нормативами та стандартами утримання доріг (зокрема ДСТУ), гранична глибина ями чи вибоїни на дорожньому покритті не повинна перевищувати 4 сантиметри. Скільки таких ям залишили дорожники цього разу, рахувати довго. Вони знають золоте правило, що стандартний гарантійний строк на ямковий (поточний) ремонт дорожнього покриття в Україні зазвичай становить (12 місяців) з дати підписання акта приймання робіт. І фірма найманець успішно вписується в такий термін. Може і правда нам спробувати громадою починати ремонтувати дороги? 

Це, звичайно, жарт у якому може бути й доля правди. Продати нам ту машину, що дороги мала мити, все одно вона ж їх не миє. Подейкують, що коли її купували, вона мала використовуватися у комерційних цілях. Періодично виводили її на вулиці. Коли у нас змінилася влада — за ту машину не чути. Продати і купити за виручені кошти асфальтоукладача. Можна беушнього, він значно дешевший. Ще купити гудронатор, а каток і уміння робити якісніше дороги від найманців у нас є.  Дорога біля колгоспного ставу тому підтвердження.    

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.