На вулиці Склярова самани «пішли» за ногами, а на їх місце насипали землі з мазутом
- Біля мосту Старої Водокачки відбуваються якісь дивні речі. Років два тому комусь прийшло в голову ями на дорозі засипати відходами від глиняних саманів.
- Довго ходили мешканці мікрорайону бездоріжжям, поки вся та глина не «пішла» з дороги за ногами людей та колесами автівок, і тут ще один «подарунок»: на дорогу хтось насипав землі з мазутом.
За словами жителів мікрорайону, вони не знають, хто це зробив. Кажуть, що десь 2 тижні тому біля мосту Старої Водокачки хтось насипав дві купи баласту. Купи лежали, з першими снігопадами вони вкрилися снігом, а коли опади припинилися, якийсь добродій одну з двох кучугур розгорнув по дорозі.
Те саме розповіла пані Наталія, яка зняла відео свого маршруту, коли йшла у центр міста. Козятинчанка дістала телефон і стала коментувати, що вона зняла на відео:
— Ще до снігу з обох сторін мосту хтось насипав дві купи землі. Ці купи декілька днів лежали, а коли на них впав сніг, одну купу розгорнули на дорозі. Друга купа землі в кущах з іншої сторони мосту лежить. Після потепління сніг почав танути і в сполуці із землею утворилося на дорозі болото, — каже пані Наталя і ще раз демонструє нам відео, як вона проходить біля кущів вузькою стежиною з нахилом до водойми. — Сьогодні підмерзло, а пару днів тому тут було таке, що й важко передати, — сказала пані Наталя та пішла у своїх справах.
Ми зустріли на дорозі місцевих мешканців, які кажуть, що не знають, хто розвів грязюку, але рано чи пізно це стане відомо, так само, як знайшли серед громади «героя» глиняних саманів.
— Мабуть, це хтось планував покращити собі заїзд та привіз не той матеріал, який був потрібний. Щоб не пропадати «добру», розгорнув його на дорозі. Пройде трохи часу і будемо знати, хто привіз, хто розгорнув і хто зробив на дорозі таке болото. Не може бути, що все то зробив якийсь невидимка і ніхто його не бачив. Хтось таки бачив його, — впевнені наші співрозмовники.
Козятинчанка Тамара ходить через місток Водокачки до дочки із зятем та онуків. Розповідає, що кілька днів тому дорогою пройти і не влізти в болото було неможливо. Біля дороги протоптали стежку, але вона йде берегом і має нахил у бік водойми.
— Коли буде ожеледиця, стежкою не підеш, тому що скотишся нею до води. І дорогою не підеш, бо кому хочеться розпластатися в калюжі з мазутою? — каже пані Тамара.
Що таке мазут, у місті залізничників знають майже всі. Це залишки від перегонки нафти і використовується як котельне паливо. Разом із землею — це суміш бруду, від якого важко позбутися.
Як відмитися від баласту з мазутом, знає мама школяра Василька. Він йшов тим болотом, послизнувся і впав. Кросівки з допомогою миючих засобів і теплої води мама першокласника повернула до життя. А от штани і куртка перейшли в категорію домашнього непотребу.
— Добре, що трохи підмерзло, то хоч зараз можна пройти, — каже мама ліцеїста.
Останнім, кого ми зустріли в той день, був водій скутера. Запитали у нього, як йому їдеться такою дорогою? А він, зупинившись, каже: «Ви що, не бачите, яка це дорога? Чи вам більше немає чим зайнятися? Дорога, як дорога. Вона вам так само потрібна, як і мені, — сказав водій двоколісного і натиснув на педалі.
Що тут скажеш? І таке буває. Чоловік готовий їздити болотом, аби лиш його не чіпали
Читайте також:
Після потепління одні вулиці стали озерами, на інших ще довго танули пороги із льоду
Снігового колапсу немає. Майже 60 тонн солі залишається в коморі комунальників
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Моя Европа