«Каток є, тільки хто ним їздив — на війну забрали»

• Вже близько місяця, як у нашому місті грейдерують дороги. На минулому тижні дорожники дісталися Білої казарми.

• Але виявилося, що виявилося, що рівна дорога не всім до вподоби.

• Як реагували на один і той самий ремонт мешканці мікрорайону — наш репортаж з місця події.

Володимир, що живе на вулиці Богдана Іщука, не в захваті від того, що дорогу на вулиці Івана Миколайчука (стара назва Чайковського) відгрейдували і зробили рівною.

— Це мені не треба. Зараз цією дорогою поїдуть мотоциклами і здіймуть таку куряву, що хоч з хати не висовуйся. Аби хоч вкатали її, то хоч пилу менше було, — не стримував свого занепокоєння щодо дороги пан Володимир.

У водія грейдера ми запитали чи буде дорога після грейдування вкатана катком?

— Де є можливість, я вкатую дорогу вагою грейдера. Каток є, тільки у нашому підприємстві зовсім мало людей. Всіх молодих, хто їздив на техніці, на службу в ЗСУ призвали. Каток стоїть, немає кому ним їздити. З молодими працівниками не тільки у нас кепські справи, — сказав водій дорожньої техніки.

Пану Миколі ремонт дороги на вулиці Миколайчука сподобався. 

— Тепер не буду спотикатися, коли йтиму в магазин і з магазину. Ще щоб мені доріжку до криниці підсипали, то був би повний сервіс і повна красота. А так, як є — також добре, — каже чоловік.

Скутером їде Вікторія, на пухкому покритті вона допомагає в русі ногами, бо «заносить» заднє колесо. Запитуємо у неї, як дорога? 

— Нормальна, я ж їду рівно, а до цього петляла між ямами. Іноді потрапляла у такі ями, що гребла корпусом скутера.

На вулиці Данила Нечая люди довгий час ремонтували дорогу самі, чим могли. Проти будинків 11 та 14 в роки Другої світової війни впало дві бомби і на тому місці грунт постійно просідає. Востаннє місцеві мешканці підсипали дорогу роки два тому. Тож Ніна, Алла та Марія просили грейдериста, щоб він не згрібав у низини щебінь, який вони купили, а засипали крупний щебінь гранвідсівом.

Більшість жителів вулиці ремонтом дороги на вулиці Данила Нечая задоволені, хоча не все зроблено, що мало бути зроблено за планом. Вкатати дорожнє покриття вдалося тільки там, де не заважали дерева. Горіхи, ліщина, шовковиця розрослися над дорогою так, що водій грейдера, піклуючись про вікна своєї нової техніки, оминав контакту з рослинами.

Йшла дорогою мама з дитячим візочком. Ми запитали її, як їй дорога після підсипки?

— Зараз важко візочка пхати, а коли знаєш, що буде добре, то це додає сили. Дуже добре, що дорогу нам зробили сказала молода мама.

Своїм враженням від ремонту дороги поділився чоловік, що живе на сусідній вулиці, Костянтин.

— Біля мене рівна дорога, але справа не в цьому. Те, що дорогу порівняли — добре, хоча такий ремонт, як грейдерування вже в минулому. А от грейдерування з підсипкою — це нове дихання для таких доріг. Хто це придумав, я їх вітаю, молодці. І якби дорогу ще вкатати — взагалі супер було б.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.