«Боюсь, що поки дійду, взуття розлізиться». Репортаж з вулиць Козятина

• З вечора, 13 грудня, в нашому місті почало сніжити.
• Десь біля 23 години сніг став більш лапатим, а з першої години ночі перейшов у дощ.
• Ранок 14 грудня козятинчани зустріли, як в тій приказці «хоть сядь та й плач» з роздумами що взути, щоб менше промочити ноги

Коли виїхала снігозбиральна техніка зі своєї бази невідомо. В районі Білої казарми вона була помічена за пару хвилин до 6-ї ранку. Техніка комунальної служби працювала, але тільки коефіцієнт корисної дії від неї дорівнював майже нулю.

Перша автівка, яка пройшла після техніки комунальників розсікла колесами снігову кашу і не стало й знаку, що там до цього сніг прибрали.

Може снігозбиральна техніка дає збої на поворотах? Пішли на вулицю Джерельну і подивилися, як там з очищенням дороги. І там картина така ж сама.

На вулиці Джерельній поспілкувалися з водіями. Перший виявився дуже знервованим і на наші запитання відповів, що їхав 150, а «дорога така, як в Козятині»

Водійка Настя каже, що їхала зі швидкістю 30 місцями 40 км/год, більше не можна, бо носить дорогою.

Те, що дорога важка і сніг важкий, ми пересвідчилися на переїзді 1011 км. Там помітили декілька видів і розмірів лопат. У чергової по переїзду запитали, а де господарі цих знарядь?. 

— Це всі мої, — з посмішкою відповідає залізничниця, — Коли тільки почався сніг, можна було працювати самою великою. За ніч перепробувала всі. Від дощу сніг так намок, що прибирати його під силу малою лопатою. 

Ближче до 8-ї ранку мешканці Білої казарми почали йти на автобус. Кинулось в очі, що комунальна техніка біля зупинки Червона калина з снігу зробила бордюр, а сам розворот маршрутки не був почищений.

Поспілкувалися з водієм одинички:

— На дорозі каша, їду від 40 і менше, але в графіку тримаюся. До обіду цей сніг на дорозі машини розіб’ють.

Ліцеїстці Поліні сніговий колапс навіть у цікавинку. Вона своїми водостійкими чобітками  в сніговій каші пробує протоптати доріжку до зупинки маршрутки.

От пані Оксані не позаздриш, у неї шкіряні чобітки. На запитання чи не промокають? Жінка відповідає:

— Яке не промокають? Я боюсь, щоб не розлізлися, поки до місця роботи дійду.

Після розмови з Оксаною — дзвінок з ПРБ. Пані Вікторія телефонує: приїдьте на ПРБ і подивіться, як ми цими тротуарами ходимо.

Пані Вікторії пробуємо пояснити, що двірники тут ні до чого. Це природне явище. В центрі тротуари комунальники почистили. Мабуть до вас «Зелений тракторець» ще не доїхав. 

— Можна подумати, що він у нас колись тут був, —  сказала Вікторія і вимкнула телефон.

До комунальників у нас з приводу сніго-водного колапсу питань немає, а от щодо снігозбиральної техніки, яка виїжджає на дороги, то від неї громада чекає кращої роботи. 

 

   . 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.