Навіть дощ не завадив зажинкам та святу хліба у Білопіллі

• У суботу, 8 серпня, в музеї хліба села Білопілля відбулася знакова подія. З нагоди 40-річного ювілею Комунального закладу «Музей Хліба» тут провели обласний фестиваль «Народу вічний оберіг» та відтворили автентичний обряд «Зажинки»

На прилеглій території музею по периметру імпровізованої сцени розмістили свої столики митці виробів народної творчості, були тут-майстер класи, виставка виробів з соломи та хлібів. В холодочку, у куточку розмістилася польова кухня з домашньою юшкою. 

Серед кращих локацій області, крім господарів свята — глухівчан,

ми зустріли наших земляків Махнівської,

Самгородоцької та Козятинської громади.

Майже з початком «Зажинків» заплакало небо і всю ту красу довелось умільцям народної творчості накрити прозорою плівкою. 

Першими в поле нашого зору потрапив культурний десант Самгородоцької територіальної громади. 

— Ми в Білопіллі на святі великою делегацією. Маємо майстринь виготовлення ляльок, хлібної випічки,

а музичний  дарунок ювілярам підготував народний аматорський ансамбль української пісні «Подоляни», — розповіла керівник Самгородоцької делегації директор комунального закладу культури та дозвілля Анна Пасічнюк.

З виставкою меду і чаю трав подільких полів і лісів приїхала на свято Людмила Кудимець з Козятина. Її цікава розповідь нам так сподобалась, що ми напросились поїхати з нею, коли вона буде трави збирати. 

— А куди ви хочете їхати у ліс чи в поле вона запитала у нас? 

— Туди, де трави більш ароматні і дешевше дорога.

Що не ряд — то всюди «родичі». З унікальними дідухами, голубом миру і запашними короваями розмістила свою продукцію Махнівська громада. Дівчата «Яворини» приїхали, щоб передати музичне вітання ювілярам піснею «Ой я знаю, що гріх маю». Нам відомий один гріх «Яворини»: відпочивають дуже мало вони. Дивлячись на їх короваї, запитали, хто таку красу випікає?

— Я пекла, — каже солістка народного вокального ансамблю «Яворина» Олена Полло. Що тут скажеш, коли є талант, то він у всьому.

Завжди чимось здивує «Козятинхліб». То торт 2х2 метри, то торт вагою 145 кілограмів. Цього разу вони спекли ріжок, з якого виглядали з десятків два запашних булочок. Ароматні хлібні вироби були у гостей з Літина та «Цар хліб» з сусіднього Бердичева. Унікальних тістечок на виставці було багато, тільки не всі їх можна було розгледіти під плівкою.

Коли дощ майже стих — зазвучала урочиста мелодія у виконанні військового оркестру 26-ї артилерійської бригади, а на сцену піднялися народний ансамбль «Оксамит» Черепашинського сільського будинку культури. У їх виконанні звучали жнивні пісні з фрагментами обряду «Зажинки».

До гостей святкового дійства звернулася чарівна і неперевершена ведуча свята Альона Шимон.

— Вітаю всіх на обласному фестивалі обрядових хлібів та дідухів «Народу вічний оберіг». Серед розмаїття традиційних українських цінностей чільне місце посідає велич і святість хліба. Ми — хліборобська нація і тому хліб для нас не просто продукт, не лише основна страва. Він є одним із ментальних понять, поряд з такими, як мати, рідна земля, українська пісня. Тому не випадково у 2014 році було започатковано свято обрядових хлібів та дідухів «Народу вічний оберіг». Така можливість з'явилася завдяки  тому, що за ініціативи колишнього очільника Козятинського району Геннадія Дубенкова ще у 1986 році в селі Білопілля був створений єдиний в Україні музей хліба просто неба. За ці роки над Білопільськими полями прозвучали сотні пісень від тисяч учасників творчих колективів Вінниччини, які долучаються до вшанування українського хліба, що є основою нашого буття.

Нинішній фестиваль відбувається у тривожний час, коли наші захисники боронять територіальну цілісність України. Схилімо голови перед тими, хто віддав життя в боротьбі з лютим ворогом, в ім'я України, даючи нам можливість вчитися, працювати, творити. Вшануймо їхню світлу пам'ять хвилиною мовчання.

Продовжили свято виступами начальника управління культури та креативних індустрій департаменту гуманітарної політики вінницької обласної державної адміністрації Ольги Дернової, директора Вінницького обласного центру народної творчості Тетяни Цвігун, селищного голови Олександра Амонса, депутата Вінницької обласної ради Ірини Колесник та директора музею Сергія Рибачука.

З виступів посадовців стало відомо, що у штаті музею хліба всього чотири працівники. Ми не знаємо, як їм вдається впорядковувати таку велику територію. Дай їм Боже здоров'я і щоб у них руки не боліли

Продовжили концертну програму вокальний ансамбль «Оксамит» та військовий оркестр 26 артилерійської бригади. Дівчата з Черепашинець під мелодії «Бо ми козаки», «Чорна гора» та «Ой у лузі калина» дожинали поле та сплели дідухи. 

З дзвінкоголосою солісткою Київського академічного театру українського фолькльру «Берегиня» ми поспілкувалися після її зажинків з «Оксамитом» на сцені. Запитали її, як у неї виходить займатися фольклором між столицею, Черепашинцями, Глухівцями, Вернигородком і тепер ще й з Білопіллям та чи не впинула дощова погода на настрій артистки?. 

—Такий у мене графік і тут немає, що змінити. Дощ не вплинув на наш настрій. Ми зібралися, щоб допомогти нашим захисникам, а для того треба бажання допомогти і не обов'язково треба сонячної погоди.

З великим задоволенням гості свята користувалися фотозонами музею хліба. Біля вітряка, у млині, селянській хаті, ремесляної кімнати, біля кумедного бичка з возом, якому хтось з гостей причепив роги оленя. А польова кухня з неймовірною на смак юшкою також стала у гостей свята фотозоною. 

Хто був на святі в Білопіллі знають, що не все задумане вдалося зробити. На то були об'єктивні причини і то не дощова погода. В тій ситуації, що склалась можна подякувати організаторам за такі виважені дії. Молодці і додати нічого.