«Залізний велетень ожив: він після реставрації отримав друге життя»

• Останнім часом тему, що щось треба робити з пам’ятником-паровозом біля мосту, не піднімав тільки байдужий.
• Багатьом не подобалося, що на 5 рік війни на ньому написи мовою агресора. Іншим активістам нашого міста не подобався його зовнішній стан: Так і казали: коли міська рада наведе лад з цією рухлядью?
• І от сталося те, чого так довго всі чекали

Козятинський паротяг пам’ятник — це справжній паровоз, який їздив залізницями радянського союзу і на Південно-західній залізниці у тому числі. Збудований наш Л-2309 у 1954 році на заводі в Коломні.

Коли на початку 1970-х років скасували паровозний рух, то всі паровози були законсервовані. Якусь їх частину перегнали до Печанівк., На станції «Козятин-2» у 1970-х роках було створено велику базу консервації паровозів. Там зберігалися серії паровозів Л (лебедянка), ЕР, і СО що складали основу парку Радянських залізниць того часу. На станції Козятин 2 побудували для них ангар. Всі вони були пофарбовані і знаходились у відмінному стані, щоб у будь-який момент можна було вирушити в дорогу. Пізніше весь той потяговий парк порізали здали на металобрухт.

Наш паровоз перш, ніж стати пам’ятником трудової слави залізничників, довгий час експлуатувався за призначенням у депо.

Нині у ньому вже засклили вікна, замінили прогнилі латки на поршнях і пофарбували. Табличку, яка вже набила оскомину нашим землякам з написом на мові агресора вирізали і стало наче її там не було. Найскладнішою і клопіткою роботою було видалити з зовнішнього боку котла зірку ілліча. На її місці поставили символ волі України — Тризуб.

Відреставрований паротяг вже приваблює дітей. Вони з боку тендера карабкаються на верх і фотографуються.

Роботи там ще дуже багато, тільки сам факт, що до паровоза прийшла пора, заслуговує на повагу замовників проєкту і виконавців робіт.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.