Відновлюємо мистецтво предків та запроваджуємо нове, чого у них не було

• Чому тільки не навчають дітей у нашому Центрі дитячо-юнацької творчості. Вокальний, хореографічний, розумових здібностей, гуртки відродження українських традицій  «Чарівна лоза», «Берегиня»... А нещодавно дітей почали знайомити ще з однією справою: сницарством — художня різьба по дереву

Майстерня з виробів лози та декоративно прикладного мистецтва в центрі дитячо юнацької творчості вже працює повним ходом. В гуртках займаються переважно дівчатка.

Відродження плетіння з лози в Україні відбувається завдяки майстрам-ентузіастам таким як керівники гуртків ЦДЮТ Тетяна Фабіцька та Наталія Баштова. Вони повертають до життя стародавнє ремесло, створюючи сучасні та традиційні вироби і навчають того, що вміють своїх учнів. Під їх керівництвом гуртківці створюють різноманіття виробів — від кошиків до дрібних меблів, від декоративних будиночків до ландшафтної загорожі. Вони творять і зберігають культурну спадщину України.

Лозоплетіння у нашому місті ще не так давно було розвинене на рівні промисловості  в лісництві «Сестринівська дача». На їх колисках з лози зростало не одне покоління наших земляків. І шкода, що колисок з лози зараз бракує нашим немовлятам.  Може буде такий час, що діти гуртківці Тетяни Фабіцької виготовлятимуть їх для козятинських діток.

В гурток «Берегиня» діти ходять в своє задоволення. Також роботи гуртківців брали участь на аукціонах допомоги для ЗСУ.

Гурток майстрів червонодеревщиків та різби з дерева буде вести пан Валерій. Ще будучи студентом він мріяв створити в Козятині школу художнього різьблення по дереву для дітей. Саме з нашого міста Валерій пішов у доросле життя. 21 рік він спочатку навчався, працював і знов навчався, і працював. Неодноразовий учасник союзної ВДНХ Національний комплекс Експоцентр України (раніше виставка досягнень народного господарства УРСУ—ВДНГ

Будучи на кожній з посаді — художника-оформлювача, ведучого інженера, директора художньої школи, методиста району — він пам’ятав про свою мрію навчити ювелірних робіт на дошці козятинських дітей. Як тільки вийшов на заслужений відпочинок, переїхали в Оратів до родичів дружини. Якось сказав дружині:  школу для дітей під час війни відкрити нереально, а вести гурток групи дітей можна спробувати. З цією ідеєю він приїхав до міста свого дитинства і доля звела його з директором департаменту освіти Аліною Діденко. Їй сподовалася їдея, щоб діти ЦДЮТ відкривали для себе щось нове і мали можливість працювати ще й з деревом.

Роботою гуртка, якого у дітей нашого міста ще не було, буде займатися пан Валерій. Зараз він тільки набирає групу дітей. Запрошує і хлопців, і дівчат. Каже, що зможе багато чому навчити.

Наприклад, техніці інтарсії по дереву,  виготовлення окремих сувенірів, дитячої іграшки та технічних виробів, таких як серветниці, скриньки, підставки для посуду з гарячими стравами. Під наглядом Валерія можна буде виготовляти на станку точені вироби — шахи, шашки, та нарди.

Наостанок нашої з ним зустрічі ми запитали у нього, який він має досвід роботи з дітьми.

— Дуже великий— 40 років з дітьми, — сказав фахівець центру дитячо-юнацької творчості.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.