Щоб знайти речі сина, хотіла копати в окопі, де Коля стримував ворога

• Мама і тато нашого Героя-земляка Миколи Лисого Любов і Володимир поїхали у містечко Мирне. Там у 2022 році вісім місяців окупанти тиснули на наші позиції. Не давали їм просунутись наші хлопці, а іноді робили це ціною власного життя.
• На День Героя України захисникам Мирного відкрили Алею Слави. Як то було — з нами поділилася мама Героя Любов Лиса

— Де Коля загинув, я знала від його побратимів, при зустрічах у нас вдома і в телефонних розмовах з ними, — розповідає мама Миколи. — Вони говорили, що при першій можливості нам з Володею покажуть те місце. На фото ми те місце бачили та хотілося поїхати туди. Недавно мені стало відомо, що захисникам України, які боронили Мирне, на День Героїв України мають відкрити Алею Слави. Перед самим нашим від’їздом мені зателефонувала староста Миного Віра Савчук і сказала, що нас там чекають і дала свої контакти. Ранком, 23 травня, ми з сином Колі 11-річним Дмитром були на місці.

— Ви їхали дорогою, де ворожі ракети летіли значно частіше, ніж у нас. Як ті дні пережили жителі Мирного? — запитали ми у матері Героя.

— Мирне на межі Миколаївської та Херсонської областей, знищене російськими військами майже повністю. В населеному пункті Шевченківської громади не залишилось жодного вцілілого будинку. Російські війська стояли під Мирним впродовж восьми місяців. В селі немає нормальних умов для житла і коли з’являться — невідомо. Але люди їдуть сюди тому, що хочуть повернутися додому. А біло-червоні мітки вздовж дороги говорять про те, що небезпека скрізь.

Ми їздили на місце, де Коля загинув. Мені показали бліндаж, де Коля був перед останнім своїм боєм. Я у нього спускалася. Після бою побратими сина біля башти в селі знайшли прострілений прапор з його підписом, а частину його рюкзака з написом «Лисий» знайшли у полі. Я хотіла там копати, щоб ще якісь Колині речі знайти та мені не дозволили через небезпеку замінування. Ми на тому місці поставили Колі прапора і табличку з підписом. Прострелений прапор з підписом сина військові хотіли в місцевий музей віддати та вирішили, що для нас він буде знаковим. Дочекалися зустрічі з нами і і той прапор нам віддали.

Дорогою, коли ми їхали, бачили дуже багато боєприпасів і розбитої техніки. Наших хлопців, чим тільки не поливали. Наслідки тих боїв видно й досі. Ракети, реактивні снаряди, навіть зараз з землі стирчать, а хати повністю зруйновані. 

Після цієї поїздки я тепер знаю, що мій син загинув у Мирному. Це якраз межа між Херсонською і Миколаївською областями. Там канал, по одну сторону — Благодатне, а по іншу — Мирне. Військові трохи помилилися, написали, що загинув у Благодатному. Історію ми не будемо переписувати, як військові написали — нехай вже так буде, а для себе я знаю, що він загинув на землі Мирне. Біля башти у Мирному прапор з Коліним підписом знайшли і Колін рюкзак знайшли на землі Мирної громади.

—Яка була атмосфера на відкритті «Алея Героям Мирного»?

— Я взяла з собою коровай, щоб у них були і хліб і сіль, але в той момент я згадала, що в окопі знайшла кусочок обгорілої куртки з замком, яка належала комусь із наших хлопців. Я шкодувала, що лопату з собою не взяли. Поки Володя копав ямку на прапор і табличку, я копала б в бліндажі і може, знайшла якісь Коліні речі. Адже з його речей нічого не передали, всі вони в землі можуть бути. Я плакала і не могла до столу підійти, щоб віддати коровай, як це роблять гості. Трохи згодом сказала дівчатам, щоб вони поставили його на стіл.

На Алеї розміщено 24 банера та кажуть, що там загинуло 60 захисників України. Коля служив у 28-й бригаді. Відкривали Алею Слави і для воїнів 59 бригади.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.