«Його шлях — це приклад незламності». Минає перша річниця з дня смерті Героя Йосипівки

• Сьогодні, 9 червня 2026 року минає перша річниця з дня смерті Героя з села Йосипівка, відважного Воїна — Дмитра Шаповалова
• Пам'ятаємо...

Рік тому перестало битися серце мужнього воїна, який пройшов важкі випробування долі. Дмитро пережив полон, вистояв, повернувся до служби та до останнього залишався вірним військовій присязі й Україні.

Про Героя

Дмитро Шаповалов народився 22 вересня 1992 року у місті Стаханов Луганської області. Із 1998 по 2007 роки навчався в Стахановській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів.

Після закінчення 9 класу вступив до Стахановськогопрофесійного ліцею, де здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів» та «водій автотранспортних засобів».

У 2010 році, після закінчення навчання, Дмитро бувпризваний на строкову військову службу до Збройних силУкраїни. Через рік строкової служби підписав контракт.

Його військова кар’єра охоплює понад десятиліття — сповнене відповідальності, мужності та відданості присязі. Він проходив службу у військовій частині А1910 95-ої окремої десантно-штурмової бригади у місті Житомир. Піднімався від курсанта до головного сержанта, займаючи посади розвідника, гранатометника, командира відділення, сержанта кулеметного взводу.

У 2014-2015 роках був учасником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Генічеська і Арабатська стрілки, Добропілля Донецькоїобласті, Карачун-гора на околицях Слов'янська і Краматорська. Захоплена шахта Бутова, штурм Ясинуватої та Донецького аеропорту. Вивід військових з Дебальцева та оборона Авдіївки.

За відвагу, проявлену в боях, за врятовані життя побратимів, за стійкість і честь він був неодноразово нагороджений. Серед його відзнак — ордени, грамоти, подяки, бойові нагороди. Це не просто папери — це визнання того, ким він був: воїном, який завжди йшов першим, завжди тримав слово, і завжди рятував інших, ризикуючи собою.

Після звільнення з 95 бригади, у 2021році Дмитропереїхав жити у Вінницю, де продовжив службу у в\ч 1445. Завжди рухався вперед за досвідом та знаннями, постійно підвищував свою кваліфікацію

Напередодні повномасштабного вторгнення, 19 лютого 2022 року Дмитро був направлений на оборону Одеси, а вже 13 березня його разом з побратимами відправили на бойовезавдання в н.п. Нова Каховка, що на Херсонщині, під час виконання якого вони потрапили в полон.

«Більше року — з 13 березня 2022 по 26 квітня 2023 — він провів у неволі. Це був час болю, жорстокості, невідомості. Але Дмитро не зламався. Він вистояв.У вересні 2023 р. Дмитро, як справжній воїн, знову став до строю. Він поїхав на схід захищати державу, сказавши такі слова "я не знаю що робити в цивільному житті, але точно знаю що робити там» — згадує Наш Самгородок 

Старший сержант, начальник радіостанції групи управління та зв'язку роти спеціальної розвідки в\ч А1445Шаповалов Дмитро Ігорович був патріотом своєї Батьківщини, людиною, яка захищала свій дім, свою країнувід окупанта.

09 червня 2025 року, під час несення служби в місці тимчасового базування роти в населеному пункті Катеринівка Дніпропетровської області, зупинилося хоробре серце мужнього воїна.

«Молодий і красивий, сильний і мужній, йому б ще жити і жити, творити, будувати, створювати власну сім’ю… А війна зруйнувала все… Його шлях — це приклад незламності, сили духу та справжнього патріотизму. Навіть після пережитого він не зламався, а знову став до строю, щоб захищати рідну землю»

Читайте:

11 років без Жені Шевчука. Пам'яті козятинського Героя-пожежника

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.