Зворушлива зустріч волонтерки Ольги Пирогової з земляками у Чорнобаївці
- Герої тилу. Нещодавно на 5-річному ювілеї об’єднання Ірини Колесник відзначали відомих волонтерів.
- У той день серед відзначених згадували й Ольгу Пирогову.
- Тільки волонтерка вже була в дорозі. Повернулася вона з лінії фронту 18 грудня
Десятий місяць триває повномасштабна війна, мешканці козятинської та сусідніх громад безупинно збирають передачі на передову, щоб хоча б трохи допомогти нашим захисникам, порадувати їх смачною їжею, теплим одягом, окопними свічками та іншими необхідними у побуті речами. Волонтерка з Іванківців Ольга Пирогова повернулася з десятої у цьому році поїздки на передову.
— Нам вдалося заїхати до всіх, до кого планували. Хочу подякувати всім тим, хто допомагав відправити автівку з допомогою нашим хлопцям. Всіх зі святом Миколая, дякуючи Богові, ми виконали задумане і повернулися додому. Погода не балувала, дощ, сніг, туман, ожеледиця, а в серці гаряче, бо там дуже чекають вісточки з рідного краю, — каже пані Ольга. — Дякую двом Миколаям: Миколі Гунчаку та Миколі Касьяну, Володимиру Грабчаку. Ці хлопці — справжні Миколайчики. Дякую магазину «Господарочка», жителям Козятина, сіл Іванківці, Вернигородок, Білопілля, Махнівка, Глухівці, які допомогли відправити хлопцям на передову 240 пар в'язаних носків та 500 пар теплих носків, 400 штук окопних свічок, дві тисячі вже традиційних вареників, 580 налисників, велику кількість картопляників, всілякої здоби та печива. М’ясні вироби у вигляді тушонки, оселедці домашньої роботи, цукор, цукерки, домашні фрукти та цитрусові і газові балончики для підігріву в окопах їжі.
На зворотній дорозі Ольга відвідала вперше Херсон та Миколаїв. Каже, що те, що там витворяли московити — суцільних жах, але наші люди тримаються.
— Ми пригостили продуктами місцевих жителів. Ви не уявляєте, що відчувають місцеві після того, як їх росіяни звільняли. Там були і сльози, і обійми, — розповідає Ольга. — У Чорнобаївці зустріла земляків, які раніше жили в Козятині. Я бачила багато зруйнованих війною міст і сіл, серед них Чорнобаївка постраждала найбільше. Але люди, з якими ми спілкувалися і обнімалися, як з найближчими родичами, з оптимізмом дивляться у завтрашній день. «Ми — українці і ми — Україна, а інше переживемо!» — кажуть люди, які на собі відчули русскій мір
В кінці нашої розмови Ольга ще раз згадала про тих, хто допомагав їй, щоб дві з половиною тонни вантажу потрапили до своїх адресатів.
— Вибачте, якщо когось не згадала, ми продовжуємо працювати, бо на передовій і звільненій території нам завжди раді і чекають ще ліки і білизну для шпиталю, — каже волонтерка. — Зараз дуже потрібна постільна білизна. Навіть якщо вона була у використанні, але у гарному стані.
Читайте також:
Самгородчани придбали для військових генератор
Шість пострілів з «Джавеліна» — і всі без промаху. Що говорив про нашого земляка президент Америки
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Инга Мельничук