Як живе звільнений із полону Андрій Василюк у Махаринцях
- Справжніх героїв часто можна зустріти не на телеекранах, а за філіжанкою кави у звичайній сільській хаті.
- Вони не хизуються подвигами, хоча пережили те, що іншим здається сценарієм жахливого фільму.
- Один із таких чоловіків живе зовсім поруч — він вистояв там, де ламаються тисячі, і повернувся додому, щоб робити своє село кращим.
У Махаринцях відбулася особлива подія — нагороду знайшла людина, яка стала символом сили для всієї громади. Про візит до родини Андрія та Ірини Василюків повідомив на своїй сторінці Олександр Пузир, який разом із Олександром Шумським вручив воїну почесну відзнаку.
Андрій Василюк — військовослужбовець ЗСУ, чия доля змушує серце стиснутися. Він провів у російському полоні довгих півтора року. Лише в липні 2025-го чоловіка вдалося вирвати з неволі та повернути до рідної оселі.
Почесна нагорода та «мирні» плани
Головнокомандувач ЗСУ відзначив нашого земляка нагрудним знаком «За Незламність». Це не просто метал, це визнання надлюдської витримки. Але найбільше вражає те, про що Андрій думає зараз:
- Прибирання ставу: Захисник мріє навести лад на березі місцевого ставу «Заводський». Людина, яка бачила жахи війни, хоче створювати затишок для односельців.
- Допомога сусідам: Під час зустрічі Андрій не просив нічого для себе, натомість передав кілька прохань від своїх сусідів, які потребують допомоги.
Життя після полону
Зараз Андрій звикає до мирного життя, проводить час із дружиною Іриною та донькою Юлією. Його історія — це приклад того, що українців неможливо зламати ні катуваннями, ні довгими місяцями неволі.
Депутати пообіцяли, що вже завтра підготують звернення, щоб вирішити проблеми, про які просив воїн. Адже допомагати тим, хто віддав за нас усе — це найменше, що ми можемо зробити.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
