Учителі року

“Учителями року” стали Алла Тимошенко, Ярослав Костюк з ліцею-школи та Олена Ягольницька зі школи №1 ім.Т. Шевченка. Вони вкотре підтвердили високий рівень знань, професіоналізму та довели, що майбутнє освіти належить особистостям —   вчителям з глибоким інтелектом, високою культурою та яскравою харизмою. Коротке спілкування з переможцями підтвердило цю думку.

Фізик  

Ярослав Костюк виборов 4-те місце у номінації з фізики. Свій життєвий вибір зробив свідомо. Багато читав пригодницької, фантастичної, науково-популярної літератури. Це сформувало світогляд. Виник потяг до фізики, математики, ці науки стали своєрідним  ключем до астрономії — його улюбленого предмету. Відвідував астрономічний гурток відомого в місті вчителя фізики Аркадія Гарбера. Своїми руками склав телескоп і фотографував зоряне небо літніми ночами. Потім почав відвідувати заняття інформатики у школі №1, де було два ІВМ-сумісні комп’ютери. Відчувши у ньому талант, керівник Богдан Сиваківський залучив хлопця до навчання. Так у 8-му класі Ярослав отримав можливість вивчати те, що з’явиться в школах значно пізніше. Була велика жага до знань і він використовував усі можливості, щоб розширити світогляд. Купував книжки з астрономії, інформатики, виписував журнали “Земля та Всесвіт,”  атлас зоряного неба.

— Була мета здобути собі знання, — розповів Ярослав.—  А потім виникла потреба ними поділитись, передати іншим.Тому закінчив фізмат Вінницького педінституту, а далі Київський Державний університет.

Ярослав Володимирович —  людина різностороння. Одного разу зустрів дівчину, яка порадила писати вірші. З тих пір не полишає. У вільний час читає, спілкується по інтернету з сучасними письменниками-фантастами. Як науковець своїм відкриттям  вважає саме Всесвіт.

— Він безмежний, множинність світів вражає, — говорить педагог. — Там стільки неймовірного, що не перестаєш дивуватися.

Ярослав Костюк  своє 4-те місце розцінює дуже скромно. Але треба зважити на те, що він працював у незручних умовах, в стінах обласної школи, де важко зосередитись і де ніби все діє проти тебе. Він показав  серед “чужих” психологічну витримку, високий професійний рівень. То ж можна стверджувати, що здав свій іспит на “відмінно”.

Філолог

Алла Тимошенко —  ще одна зірка нашої розповіді. Обожнює читати і завжди  вважала, що філологія — це її майбутнє. Захоплювалась музикою, вчилася на фортепіано, але перевагу віддала фаху вчителя-словесника. Працює завжди з натхненням, дуже творчо, тому що це все — для дітей.

— Коли бачу в очах учнів вогник цікавості, то й сама запалююсь бажанням працювати, віддавати їм максимум знань, — розповіла Алла Ігорівна. — Взагалі,  діти — це суцільні відкриття. Мої учні мене шокували, коли були вибухи у Калинівці. Вони настільки перейнялися чужою бідою і самі організували збір теплих речей, продуктів харчування, ліків. Робота з дітьми, звичайно, трохи втомлює, але разом з тим надає наснаги для подальшої творчості. Я б сказала, що є труднощі іншого плану. Працюючи з ними, дуже близько до серця приймаєш невдачі, проблеми. Хочеш допомогти кожному, а тому й “гориш” на роботі. Іноді не вистачає часу на себе, на сім’ю. Але моя праця повертається мені сторицею.

Алла оцінює друге місце в обласному конкурсі за своїми критеріями. Вважає, що головне — це набутий досвід, об’єм нових знань, які отримала, спілкування з творчими людьми.

Учитель іноземної мови

Молода вчителька Олена Ягольницька — третій призер у номінації “Німецька мова”. Її шлях у педагогіку почався з любові до іноземних мов.

—  Я викладаю англійську і німецьку, —  розповіла Олена. — Більше подобається німецька мова. Приваблює література, культура, подобається стиль життя, спосіб мислення. Діти вчать обидві мови із задоволенням. Вони розуміють, що вивчення іноземних мов — це своєрідний квиток  до вступу у Євросім’ю. Усіляко стимулюю їх потяг. Вивчаємо німецьку культуру, класичну і сучасну музику, працюємо в інтернеті, де знайомимося з життям сучасної Німеччини. Діти вже цікавляться пропозиціями німецького “Гете-інституту“. Це така фундація, яка дає іноземній молоді  пропозиції у плані навчання та розвитку. Тобто я відразу їх орієнтую на доросле життя, даю своєрідний напрямок. Уже маємо приємні результати: вперше ми брали участь у обласній олімпіаді і наша Аня Поліщук завоювала 3-тє місце. Вважаю, що вчитель повинен бути “на голову або на дві вищий” від учня, інакше йому немає що роботи у школі. Тому вдосконалююсь, займаюсь самоосвітою. Це не тільки література та спілкування в інтернеті. Роблю переклади різних наукових праць, статей із журналів. У плані саморозвитку у мене є певні секрети, тому не буду їх розголошувати.  Мрію про подорож до Берліна.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.