Цікаві факти про новорічну ялинку

Традиція прикрашати дерева з’явилась надзвичайно давно, відколи люди вірили в те, що у деревах живуть духи. А дерева, такі як ялинка, що залишаються зеленими навіть узимку — вважаються символом безсмертя.

Традицію прикрашати новорічну ялинку датують 1605 роком — саме тоді її існування було вперше “задокументовано” на території Саксонії. А от за часів Київської Русі ялинка була символом абсолютно протилежним і характеризувала смерть, а не безсмертя. Лише згодом ми запозичили цю традицію у європейців. Прикрашали ялинку раніше не спеціальними іграшками, а фруктами, цукерками, печивом, а згодом і свічками. У дім спочатку приносили лише гілочку ялинки, а не ціле дерево. Маленька гілочка біля столу чи комина — була оберегом від злих духів. Вважається, що першим приніс цілу ялинку в будинок — Мартін Лютер, німецький релігійний реформатор. До цього німці встановлювали вічнозелене дерево у подвір’ях. Що теж непогана традиція, адже потім не доводилось прибирати підлогу вітальні від голок.

Проте німці все ж знайшли вирішення проблеми з голками, адже саме вони вперше встановили штучну ялинку. У 1747 році вони створили ялинку із розфарбованого пір’я гуски, та поклали початок виробництву штучного аналогу головної новорічної прикраси. Це дозволило зменшити щорічне вирубування дерев, адже кожна ялинка перед продажем зростає протягом близько 10 років, аби її могли використати на 2 тижні. Проте штучні пластикові аналоги — теж сумнівна послуга природі, адже вони хоч і служать 5-7 років, та розкладаються потім у землі ще кілька століть. Сьогодні ті, хто дійсно турбуються про природу, знаходять цікаві способи замінити ялинку. Наприклад, розвішують електричну гірлянду на стіні у формі ялинки. Першу таку гірлянду винайшли в Америці у 1895 році. Тоді вона прикрашала ялинку Білого дому.

Бодан БРЕЖИЦЬКИЙ

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.