«Стільки провів поїздів, що кілька разів можна обгорнути земну кулю»
- Наші люди. А Ви знали, що в руках машиніста локомотива може бути до шести тисяч тонн вантажу? І що гальмівний шлях поїзда, в залежності від його швидкості, може бути до кілометра? А про те, що влітку у кабіні локомотива буває до +50°C?
- Про це та багато іншого нам розповів залізничник Василь Кондров, за плечима якого майже 30 років стажу роботи машиністом
День залізничника, який в Україні відзначають 4 листопада, для козятинчан — особливе свято. Адже у нашому місті багато людей, які пов’язали свої долі з цією професією. Ми завітали до локомотивного депо і поспілкувалися з машиністом-інструктором Василем Кондровим. Майже 30 років він керує як пасажирськими, так і вантажними поїздами і більше десяти — навчає цьому молодих спеціалістів.
54-річний Василь Кондров родом з Хмельниччини. Закінчив Козятинське залізничне училище, відслужив в армії і пішов працювати на залізницю. Обрав професію помічника машиніста. Розпочав свою трудову діяльність у 1992 році. Батьки працювали у колгоспі. Тож на запитання, чому обрав саме залізницю відповів: «Так склалася доля».
— В свій час був такий період, що в Шепетівське депо не можна було влаштуватися на роботу, тож взяли сюди, — розповідає Василь Кондров. — Пам’ятаю, як за один день, у Козятинське депо прийняли цілу групу — 35 чоловік. І з неї зараз до пенсії, разом зі мною, допрацьовує вісім чоловік.
Проїздивши помічником машиніста два роки, Василь Кондров пішов на курси в Київську школу машиністів, де отримав права машиніста електровоза. І з 1996 року став працювати машиністом електровоза вантажного руху. А в 2003 році вже був машиністом пасажирського руху. Ним і працював до 2011. Потім запропонували посаду машиніста-інструктора, отримав перший клас кваліфікації. Наразі Василь водить потяги і навчає молодих спеціалістів.
— Кожен помічник машиніста, що стає машиністом, має четвертий клас кваліфікації, — каже залізничник. — В депо ми навчаємо третього класу, а вже другий і перший — готує Київська школа машиністів. Після успішного складання іспитів видають певний клас. З локомотивними бригадами постійно проводяться технічні і практичні заняття. Для цього розроблена спеціальна програма: ведеться журнал, є календарно-тематичний план тем, щоквартальні заліки. Все це для того, щоб підвищувати кваліфікацію, адже є різні нововведення. Тож ми все пояснюємо і розповідаємо.
За всю свою майже 30-річну залізничну діяльніст, Василь Кондров наїздив чимало кілометрів. Звісно, ніхто їх не рахує.
— Як кажуть старі машиністи, стільки провів поїздів, що декілька разів можна обгорнути земну кулю, — жартує залізничник. — Дільниці обслуговування нашого депо в основному були такі: Миронівка (в сторону Києва) і Здолбунів (захід). Потім, коли працював на пасажирському русі, їздили до станції Шевченко (300 км від Козятина). Зараз же наші машиністи їздять до 500 км — до Одеси, до Ковеля, Львова, П’ятихаток (Дніпропетровська область).
Робочий день у машиніста розпочинається з відмітки у чергового по депо. Вони записують і коли прийшов, і коли пішов. Є відповідні маршрути. Перед поїздкою обов’язково треба пройти медичний огляд — міряють тиск, перевіряють серцебиття, якщо є скарги, вимірюють температуру тіла. І тільки після цього допускають до поїздки.
— Ми їздимо на добу і повертаємося, в кожному пункті є бригадний будинок, там машиністи відпочивають, — розповідає Василь. — Взагалі закон такий: якщо машиніст працює 8 годин, то 4 години має відпочивати. І потім знову їхати, згідно графіка. Може бути і 12 годин, але більше вже не можна, це максимум.
Звісно, така робота нелегка. Це надзвичайна відповідальність, недоспані ночі та небезпека, зважаючи на війну та постійні обстріли. Тільки уявіть — в руках машиніста може бути до шести тисяч тонн вантажу. Вага самого локомотива понад 180 тонн. Решта — рухомий склад і вантаж. Але водночас це і цікаво. Перед очима, як на долоні відкриваються мальовничі краєвиди, постійно подорожуєш, проїжджаючи різні мiста та села.
— Скрізь цікаво, але є і нюанси — додає Василь Кондров. — Наприклад, те, що влітку у кабіні машиніста може бути вкрай спекотно — до + 50. Зараз, звісно, в оновлених кабінах керування ставлять кондиціонери, тому що кабіна локомотива дуже нагрівається. Є у нашій професії трагічні випадки, наїзди на людей. Слава Богу, на моїй практиці такого не було. Поїзд зупиняється в залежності від швидкості та профілю колії. Гальмівний шлях десь до кілометра. На такі випадки є відповідні посадові обов'язки, якщо машиніст бачить людину на коліях, він подає звуковий сигнал і за 400 метрів має прийняти всі міри для зупинки, застосувати екстрене гальмування. Буває, що встигають зупинити поїзд, а буває, що ні. До прикладу, пасажирський поїзд має максимальну швидкість 120 км/год. Хюндаї зараз їздять 160, а вантажний — 80.
Після такої пізнавальної та цікавої бесіди, Василь Кондров провів нам не менш захоплюючу екскурсію. Побували у кабіні керування машиніста локомотива ВЛ-80. Емоції переповнювали. Бо, зазвичай, бачимо її ззовні. Машиніст розказав практично про всі нюанси під час поїздки — де подають сигнал, як розігнати і зупинити поїзд, і про прилад «швидкостемір», який фіксує всі параметри руху.

— Кожна поїздка реєструється на швидкостемірній стрічці, показується добовий час, — пояснює машиніст. — В нас є регламент переговорів. Потім, за потреби, технік все розшифровує. Робота монотонна, нас двоє в кабіні. Є регламент, подаємо відповідні сигнали, контролюємо один одного. Наприклад, найважча для поїзди пора доби — під ранок, з четвертої-п’ятої години.
Запитали у нашого залізничника і про хобі. У вільний від роботи час він любить збирати гриби. За опеньками їздить у Іванковецький ліс. А щоб урізноманітнити своє грибне полювання, подорожує з родиною у сусідню Житомирщину, у Високу піч (там ліси і гарні гриби). До речі, молодший син Василя (у нього з дружною їх двоє), теж працює на залізниці. Він — помічник машиніста.
Тож вітаємо всіх причетних до цього свята і бажаємо безпечних робочих буднів!
Читайте:
Богатирські ігри з ветеранами: перемогла єдність
Додались дати, коли електричка Фастів-Козятин у листопаді ходитиме зі змінами
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
-
Людмила СергійчукЩирі вітання! Зеленого світла світлофора і щасливої дороги! -
Саша МалащукЦя праця обезцінилась і люди які її виконують -
Андрій БорисковАдамович -
Наташа ИвановаТой хто причетний до цієї професії ,той знає .Знає і про 6000тисячники і про длінносоставні і про пекло в кабіні і про важку і недооцінену працю залізничників.