Сестрички продають малюнки, а виручені кошти передають на ЗСУ

• Юні козятинчанки Юля та Марія Вакар із перших днів повномасштабного російського вторгнення гадали, як допомагати воїнам ЗСУ.
• Гортали сторінки інтернету, дивилися, як інші діти допомагають воїнам та вирішили робити те, до чого мають хист. Через волонтерів на потреби ЗСУ дівчатка перерахували вже 4800 гривень

Юлія Вакар — шестикласниця ліцею №1 імені Тараса Шевченка, її старша сестричка Марія донедавна також навчалася в цьому учбовому закладі та після 9-го класу вирішила продовжити навчання з набуттям професії.

Зустрітися з дівчатами нам порадила волонтер Ольга Пирогова.

— Я просто в захваті від того, що роблять ці дівчата. Тільки в кінці червня вони передали на потреби ЗСУ майже 400 гривень, а на початку липня знов передали 700 гривень, виручених від продажу малюнків. Які вони молодці! Напишіть про них, — казала Ольга Пирогова.

Зустрілися ми з Машею і Юлею у минулі вихідні у їхньому будинку. Перше питання адресували мамі дівчаток Тетяні Вакар, як вона ставиться до ідеї дочок допомогти коштами воїнам ЗСУ?

— Звичайно підтримую, всі ми бажаємо якнайшвидшої перемоги України у війні з росією.

— А з чого все почалося?.

— Спочатку вони дивилися в інтернеті, як інші діти допомагають воїнам ЗСУ. Потім якось Юлія прийшла до мене і запитала: «Мамо, у мене за три роки зібралося стільки малюнків, я хочу піти і їх продати, а грішми допомогти нашим військовим». Я кажу: «Добре, тільки разом ідіть».

Вирішили нічого не вигадувати, а допомагати тим, що вже є. Спробували малюнки продавати і у них це вийшло.

 — Юля має природні здібності до художнього мистецтва. Коли їй було років 5, у неї виходили дуже гарні малюнки, звичайно гарні для її тодішнього віку. Десь щось по генах перейшло їй від вже нині покійного дідуся, адже при житті він малював у церкві ікони. Щось трохи їй від мене передалося, я також з дитинства добре малювала. Коли вчилася у школі, то за малюнки грамоти отримувала — розповідає мама дівчаток. —  Коли Юля пішла у перший клас, віддали її в музичну школу до керівника гуртка малювання Надії Степанюк. Вона говорила, якщо Юля до малювання буде мати натхнення, яке має тепер, то у неї в області живопису буде велике майбутнє. Як буде потім — побачимо, а зараз Юлі дуже подобається малювати. 

— Волонтерка Ольга нам розповідала, що Юля має великий хист до вишивки бісером. Вона виготовляла вишиті бісером браслети. 

— Це захоплення у неї, мабуть, від мене. Я коли була вагітною, то вишила бісером дві ікони, — каже мама дівчат.

Ми попросили пані Тетяну показати свої роботи і після побаченого стало зрозуміло, від кого Юлі перейшов талант.

— А чим у зборі коштів займається Маша?

— Маша Юлі допомагає продавати малюнки. У неї є свої захоплення. Вона займається хореографією і редагує фото. З фотографії з природніми недоліками вона може зробити якісне фото. Ще Маша любить готувати і свою майбутню, мирну професію хоче пов’язати з кулінарією.

Дівчата вирішили, поки йтиме війна — будуть продавати малюнки і через дорослих волонтерів допомагати нашим захисникам.

Почали допомагати армії дівчата ще минулого року. Юля разом із Марією пішли в центр міста і стали продавати малюнки. Дівчатам пощастило — усі роботи викупили за один день. Пішли вдруге і знову продали всі малюнки, які взяли із собою. Зібрані кошти сестри перерахували на рахунок волонтерки Ольги Шостак.

Втретє дівчатам вдалося заробити 300 гривень, втім, позаяк Ольга Шостак на той момент збір не проводила, кошти поки лежали. Малюнки, які можна продати, закінчилися. Але Юля взялася робити нові — за два тижні дівчинка намалювала більше двох десятків, різної тематики: це були і патріотичні роботи, і тварини, і природа, і фрукти, і навіть люди. Працювала день в день.

— Якось було я прийшла ввечері з роботи, Юля уроки поробила і за раз три малюнки намалювала олівцем, а на наступний день вона їх розфарбувала, — каже мама дівчат.

Із новою партією робіт Юля з Марією черговий раз пішли у центр міста у суботу, 21 жовтня. Сестри підходили до перехожих і питали, чи не хочуть вони придбати малюнок, щоб допомогти нашим військовим. Менше ніж за чотири години усі роботи в дівчат викупили.

— Вони продавали і в парку, і біля АТБ, — розповідає Тетяна Вакар. — Були такі люди, які просто так давали гроші. Дехто брав по два-три малюнки.

Цього разу дівчатам вдалося заробити вже 600 гривень. Вони доклали 300 гривень, які зібрали попереднього разу, і разом з мамою перерахували кошти волонтерці Ользі Пироговій.

— Ми давно знайомі з Тетяною, мамою дівчат, — розповідає Ольга Пирогова. — Вона написала мені, що дівчата хочуть скинути кошти. Ці гроші підуть на допомогу нашим військовим. Ми будемо закупляти теплі речі, плівку, цвяхи хлопцям, бо через три тижні ми збираємося в дорогу, а зараз хлопці цього потребують. Дев’ятсот гривень назбирати для дітей — це не маленька сума. До прикладу, ми беремо хлопцям у Хмельницькому теплі шкарпетки по 18 гривень. На 900 гривень скільки можна взяти пар шкарпеток!

Марія та Юля — не єдині юні козятинчани, які підтримують наших воїнів і долучаються до збору коштів. Ольга Пирогова каже, діти зараз дуже активно допомагають армії.

— І перша школа, і друга, і п’ята, і в селі у нас, в Іванківцях також дітки допомагають, хто чим може, — продовжує волонтерка. — Хто малюнком, хто печивом, хто коштами, не зважаючи на те, що зараз йде навчання. Буває, що печуть печиво самі і передають, хто класом збирає кошти, батьки закупляють. 2-А клас першої школи зібралися грішми і батьки закупили печива, чаю, маккофе і кави, ми передали це все в госпіталь військовим. Це прекрасно, що у нас в країні такі діти. Таку націю не переможе ніхто!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.