Проводи в Козятині пройшли без пишних застіль, а на могили несли живі квіти

• Попри заклики не йти на проводи через можливі ворожі атаки, людей було багато, але пишних застіль не влаштовували. Як то було у неділю, 19-го квітня — наша розповідь

Ми побували на кладовищі села Козятин, на На Алеї Слави міського кладовища та у Махаринцях. На могили рідних та близьких люди несли живі і штучні квіти. Людей ніби було менше ніж в минулі роки, хоча по колонах автівок на двох кладовищах цього не скажеш.

Час пік на сільському кладовищі припав на 10 ранку. До цього часу людей на кладовищі було зовсім мало. Самим багатолюдним місцем була Алея Слави. Там мама Ольги Лінник Алла Василівна читала біля пам’ятника свого зятя Максима молитву про воїнів.

Провідати татка завжди йдуть з мамою та бабусею Аллою 12-річний Назар та 4-річний Макар. 

За хвилин 10 отець Василь став освячувати пам’ятники загиблих воїнів на Алеї Слави, а після того перейшов освячувати могилки померлих по рядах. 

За годину, що були на сільському кладовищі, ми не помітили пишних застіль. Мабуть в людей вже стало нормою, що кладовище є святим місцем, а не місцем поминального обіду.

Думками щодо поминальних обідів поділився священник отець Олександр.

—  Це давня українська традиція, що поєднує молитву та спільну трапезу після панахиди. Але краще поминальний обід зробити вдома, тому що кладовище святе тим, що там лежать наші предки наші рідні і близькі. Там відбувається таїнство другого пришестя господа нашого Ісуса Христа, таїнство воскресіння із мертвих. У Бога немає мертвих, у Бога всі живі, — каже отець Василь. — Тому місце на кладовищі треба вважати святим і ні в якому разі не можна допускати п’янства чи ще якогось неподобства. Прийти для того, щоб помолитися за близьких нам людей. 

Вже на виході з кладовища ще раз пройшли біля Алеї Слави. Там менше людей не стало, адже у них одне горе на всіх.

На центральному кладовищі перших знайомих ми помітили біля заправки. Запитали у  них, як курсує транспорт.

— Тільки прийшли, ще не знаємо. Коли підходили, відійшов один автобус і мабуть 7-го маршруту

При вході до Алеї Слави збирали гроші і солодощі для ЗСУ волонтери з Дубових Махаринець. 

Люди заходили до своїх рідних, розкладали на могилах паски, крашанки, цукерки, печиво, фрукти.Також несли на могили живі і штучні і квіти сухоцвіти. Великодні продукти хто залишав на могилах, а хто збирав їх і віддавав волонтерам.

На Алеї Слави центрального кладовища отець Роман завершував освячення пам’ятників. Далі настоятель храму Святого пророка Іллі став ходити по рядах і освячував могили.

В центрі міського кладовища збирали солодощі для ЗСУ прихожани від церкви отця Анатолія.

На Алеї Слави поправляли квіти у вазах Альона Венжик, Олег Іщук, Оксана Турляк з родинами, Наталія Ясінська. Всі вони вже чотири роки живуть між  Алеєю Слави і домою.

.

На міському кладовищі трохи не впорались з вивозом сміття. Вірніше, його вивезли та за суботу, 18 квітня, рідні померлих ударно працювали і знов частково наповнили ємності для збору сміття.

Велика черга була на зупинці громадського транспорту. Коли ми запитали людей чи добре курсують маршрутки вони відповіли, що треба чекати кому 10, кому 20 хвилин. У водія «двійки» ми запитали чи не вибиваються вони з графіка

— Вибиваємо маршрут на хвилин 10, але пасажири відносяться до цього з розумінням, — сказав водій «двійки» Юрій

У Махаринці на проводи ми як минулого року запізнилися. Як там все було, описуємо зі слів отця Івана і учасниці церковного хору Софії, яка збирала солодощі на ЗСУ і мала скриньку збору коштів.

— У нас Проводи пройшли за найкращим сценарієм. Отець Іван провів гарну службу. Освятив пам’ятники Героїв України, потім освятив всі могилки на новому і старому кладовищі. Що люди принесли на могили — вони все зібрали і передали для наших захисників. Ми все помістили у ящики, потім ще будемо сортувати. Паски до пасок, крашанки до писанок і солодощі окремо. Нехай і у наших хлопців на фронті буде свято. Ще ми поставили скриньку для ЗСУ і її трохи наповнили, — каже Софія.

Отець Іван відзначив, що ці проводи були більш масовими ніж в минулому році. 

— Церква перейшла з московського патріархату до ПЦУ і люди в цьому році стали більше відчувати, що вони українці, —  сказав священник. 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.