На будинку, звідки Василь Пирогов пішов на війну, відкрили меморіальну дошку

• Ініціаторами встановлення дошки пам’яті Героя стали його старші сестри Ольга та Катерина. Порадилися в родині, всі схвалили їхній намір. 
• Пройшов рік, як на полі бою загинув Амур. Амур — це був позивний Василя. Він любив  батьків, хотів після війни повезти їх на відпочинок у Єгипет.
• Любив сестер і дочку Дашу, якій планував облаштувати власну кімнату і прихилити їй небо. Хотів виховати дочку, як його виховали батьки. Тільки ворог перекреслив всі його мрії. Василь загинув за Україну, а рідні і друзі навіть через рік, 13 червня, згадуючи Василя, ледь стримують сльози.

Відкрила мітинг, приурочений відкриттю меморіальної дошки, ведуча словами:

— Пам’ять таке коротке слово, вона невтішна і вічна, яка ніколи не згасне. Ми всі в боргу перед загиблим Героєм і відкриття пам’ятної дошки - данина пам’яті Герою, якого вже не повернути. 

Прозвучав Гімн України і почесне право відкрити меморіальну дошку надали матері Героя Наталії Пироговій.

Освятив меморіальну дошку Благочинний Вінницько-Тульчинської єпархії отець Роман.

Після освячення меморіальної дошки, до неї рідні друзі Героя стали покладати квіти.

До слова, ведуча запросила міського голову Тетяну Єрмолаєву, вчительку ліцею №5 Ірину Слободяник та подругу дитинства Василя Богдану Ковалишину. Богдана читала вірш, написаний поетесою Соломією про Василя і його родину. На цьому мітинг, приурочений відкриттю меморіальної дошки Василю Пирогову, ведуча об’явила закритим.

Друзі висловлювали співчуття на підтримку родині загиблого воїна і почали розходитися.

У селі Іванківці Василя багато сельчан любили і прийшли на кладовище, де поховано Героя. А настоятель храму Покрови отець Василь освятив в цей день могилу загиблого воїна

 

ПЛАШКА

Любив свою родину, друзів і футбол

 

Народився Василь Пирогов восени 1988-го в селі Іванківці. Коли маленький Василько ще не вмів добре ходити, його батьки зі старшими дочками Олею та Катею переїхали на постійне місце проживання до Козятина. Тут, у школі №5 він отримав атестат про середню освіту, вступив до Козятинського залізничного училища, яке закінчив з відзнакою і здобув професію майстра колійних робіт. Батьки і педагоги в училищі радили Василю вступати до залізничного вузу. Але він не планував своє майбутнє пов’язувати з роботою на залізниці.

Коли йому виповнилося 18 років, призвали на строкову військову службу. Служив мінометником на Житомирщині і гадки не мав, що його армійська професія колись знадобиться в житті.

Василь був товариською людиною, мав дуже багато друзів і обожнював футбол. Саме футболу Василь присвятив цілих 20 років. Грав за команду «Інфолайн Поділля».

Після служби в армії пішов працювати в забійний цех Козятинського м’ясокомбінату.

— Він міг змінити профіль роботи. Тільки за технологією роботи на комбінаті, то був найскладніший процес, і він залишався, — розповідала мама Героя.

Працював наш земляк на комбінаті 10 років. За цей час були у нього комісії з перевірки технологічного процесу. Були на комбінаті делегації із запозичення досвіду. Працівника Василя Пирогова завжди ставили в приклад. Він був кваліфікованим спеціалістом, але за 10 років втомився психологічно і вирішив змінити роботу. Порадившись з рідними, поїхав працювати за кордон.

Робота на новому місці сподобалась. Він тепер мав змогу ні в чому не відмовляти доньці. Востаннє він поїхав на роботу в жовтні 2021 року, а приїхав із Чехії додому 22 січня 2022 року. Повертатися мав 28 лютого. Тільки між цими двома датами був ранок 24 лютого. День повномасштабного російського вторгнення. Василь, маючи на руках квиток за кордон, пішов до військкомату і записався в добровольці. Його призвали в мінометники. Відразу на фронт наш земляк не пішов. Спочатку він пройшов навчання щодо застосування зброї західного зразка. На фронт доброволець Василь Пирогов відправився 5 квітня 2022 року, а 13 червня під населеним пунктом Мазанівка Донецької області, захищаючи нас і Україну, загинув.

За сумлінне виконання своїх службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особливу мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров’ю старший сержант Пирогов Василь Петрович Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

 

 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.