Мама почула страшні слова, а потім настала тиша: два роки без Олега Біланенка

• 1 серпня минає два роки від дня, коли під час бойового завдання зник безвісти захисник із Козятина Олег Біланенко. Лише через рік і п'ять місяців його тіло вдалося ідентифікувати.

Олег Біланенко народився 14 липня 1993 року в Козятині. Після навчання працював у міграційній службі, одружився та виховував сина Любомира. Із перших днів повномасштабного вторгнення займався волонтерством, а в червні 2024 року став до лав Національної гвардії України.

Після навчання військовослужбовець служив у підрозділі «Червона калина», а згодом виконував бойові завдання на Запорізькому та Покровському напрямках.

31 липня 2024 року він востаннє зателефонував матері. Після довгої паузи сказав: «Мам, я, напевно, не викручусь».

Із 1 серпня 2024 року стрілець-помічник кулеметника вважався зниклим безвісти після бою поблизу села Іванівка Покровського району Донецької області. Лише через рік і п'ять місяців тіло захисника вдалося ідентифікувати.

У 2026 році Олегу Біланенку посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста Козятина». Захисника поховали на Алеї Слави центрального кладовища.

Вічна пам'ять Герою.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.