Люди кажуть: варварське нищення дерев. У райагролісі: активісти нічого не розуміють і заважають нам працювати

• — Приїдьте до нас до ставка у лісі, що у Глухівцях. Тут ті, що мали доглядати за лісом, вирізають його так, що вже на окремих ділянках можна поле засівати. Вони будуть далі різати ліс, якщо такій їхній діяльності не надати розголосу! — казали активісти Глуховецької громади, що зателефонували у редакцію.

Десь за годину ми були за вказаною адресою. Кинулось в очі, що на ділянці були зрізані чіповані колоди і лежали купи гілля майже зі свіжим зеленим листям, а сама лісова ділянка більше нагадувала поляну. 

—Бачите, як фахівці лісу за лісом доглядають. Доглянули так доглянули, що у лісі тепер можна поле засівати, — сказав активіст і зачитав, кому належить ліс: «Відповідно до законодавства (зокрема статті 13 Конституції України та статті 7 Лісового кодексу), ліси належать всьому українському народу», тобто нам з вами, — каже чоловік. — Оскільки народ не може самостійно виконувати господарські та захисні роботи, держава та органи місцевого самоврядування делегують ці повноваження спеціалізованим установам — державним лісогосподарським підприємствам та фахівцям-лісівникам райагролісів. Тобто саме за дорученням народу лісівники мають проводити комплекс заходів, спрямованих на покращення росту, стану та продуктивності насаджень, збереження їхніх захисних і екологічних функцій таких як:

Освітлення: Воно проводиться в молодняках для захисту головних порід дерев, від заглушення швидкими, але малоцінними чагарниками чи бур’янами.

Прочищення: спрямоване на регулювання густоти та складу деревостану, видалення відсталих у рості й пошкоджених дерев.

Проріджування: виконується у середньовікових лісах для створення простору для розвитку найкращих (материнських) дерев.

Прохідні рубки: проводяться перед стиглістю лісу з метою отримання якісної деревини та підвищення стійкості насадження.

Санітарна рубка дерев — це вилучення з лісу чи зеленої зони сухостійних, пошкоджених хвороб, шкідниками або стихійними лихами дерев задля оздоровлення насаджень. Все перераховане — на користь лісу.

А з того, що ми тут бачимо і близько нема того, що написано у лісовому кодексі, — каже активіст. Ініціативу перехоплює активістка.

—Тут поруч ставок, біля якого відпочивають у спеку більшість дітей Козятинщини. І ця ділянка лісу фактично є зоною відпочинку. Тільки чомусь тут діє кодекс, що ліс для того, щоб його пиляти.

— А що ми залишимо нашим нащадкам?, —  підключається до розмови активіст Микола. — Зрозуміло, що ліс — це меблі, вироби з дерева, навіть сірники чи дрова. Якось дивно виходить. Стоїть вже відживша своє береза — її не зрізають, а ріжуть живого дуба. Всі дуби, які росли навколо лікарні, вони вирізали. Що це за такий догляд за лісом? Лісів в Україні дуже мало. Вони покривають тільки 17 % нашої території, тоді як середньосвітовий показник лісистості становить 31 %, а середньоєвропейський — 33 %. Наприклад, в Румунії ліси складають 26 %, у Словаччині — 41 %, в Польщі — 28 %, в Німеччині — 30 %, в Білорусі — 35 %. На одного жителя Європи припадає 1,3 гектара лісу, на українця — 20 соток і ми й це безбожно пиляємо.

Ще один активіст розповів, що напередодні казав агролісівцям, що вирубка незаконна тому, що на деревах не було ні міток ні чіпів. 

— Так вони сьогодні зранку, 25 серпня, всі колоди почіпували, — каже чоловік,

— Ще одна невідповідність. У акті погодження робіт Глуховецької селищної ради вказана лісова ділянка площею 1,5 га. В такому ж акті погодження агролісу значиться роботи на лісовій ділянці площею 2,5 га. 

Забігаючи наперед, перевірити таку невідповідність не вдалося через відсутність такого документа на місці у райагролісі. Та повернімося до випиляної ділянки у Глухівцях.

Активіст Олександр зазначив, що в Глухівцях взагалі не бажано нічого пиляти.

— Ми живемо на каоліні. Бачите, в якому пилу стоять ці кущі. Зрізати дерево — весь цей радіоактивний пил буде у наших домівках. Другого виходу, як захистити ліс від варварської вирубки у нас немає. Будемо відстоювати наш ліс, — сказали активісти.

З усім цим, що почули від активістів ми пішли до Козятинського райагролісу. Там повідомили, що законодавство України не вимагає від лісокористувачів окремо погоджувати або затверджувати звичайні рубки головного користування у місцевій владі ОТГ, але інформація про них офіційно оприлюднюється через державні електронні реєстри та самі лісогосподарські підприємства. А ще ми дізналися, що 18 червня 2025 року Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо окремих питань спеціального використання лісових ресурсів».

Що ж змінилось? Є декілька великих блоків змін.

Комісійні обстеження

Для проведення рубок, які не запроєктовані лісовпорядкуванням, як і раніше, треба проводити комісійні обстеження. Але виключили потребу проводити їх для санітарних рубок — там лишаються лише обстеження в рамках вимог «Санітарних правил». Проте тепер про такі обстеження має повідомлятись за 10 днів на сайті постійних лісокористувачів — тобто ДП «Ліси України», комунальних лісгоспів, національних парків тощо.

В склад комісій в обов’язковому порядку, крім лісників, мають входити представники установ природно-заповідного фонду в межах адміністративно-територіальної одиниці. Що робити, якщо в межах однієї області чи району (як, наприклад, в Карпатському регіоні) є декілька таких установ — постанова не деталізує.

За бажанням, участь може брати громадськість. І рішення приймається голосуванням, простою більшістю.

Певні види рубок все одно можна проводити лише на основі матеріалів лісовпорядкування — переформування, протипожежних розривів, формування пожежостійких узлісь. Але для лісових доріг на 2 роки зробили виключення.

Те, що тепер інформація про обстеження буде оприлюднюватись і в склад комісій будуть входити не одні лісівники — позитив.

З негатива — те, що рішення приймається більшістю. Тому навіть якщо громадськість і представники ПЗФ природно-заповідного фонду будуть проти, то лісівники зможуть все одно протягнути те, що їм треба.

Науково-дослідні рубки

Для наукових цілей тепер можна робити рубки з відходом від вимог законодавства.

Ці рубки не можна проводити в межах ПЗФ, пралісів, особливо захисних ділянок.

Проводити їх можна лише за умови супроводу наукових установ, в межах тематики наукових досліджень і на площі не більше ніж 0,5 % від загальної площі окремого лісництва.

Плани наукових досліджень для проведення таких рубок будуть публікуватись на сайті Держлісагентства.

В умовах зміни клімату такі «наукові» рубки все-таки потрібні. Колишній Тетерівський лісгосп, наприклад, так успішно експериментував з рубками догляду. Проте практика показує, що цілі таких рубок можуть бути дуже далекими від науки. Бо саме за обґрунтування науковців Львівського лісотехнічного університету в природних мішаних лісах Карпат проводились масові рубки переформування. Тому величезні ризики, що під цим приводом лісівники просто будуть рубати там, де інші види рубок заборонені чи обмежені — наприклад, у високогірних лісах.

Врегулювання питання підготовчих робіт для рубок

Введення в законодавство термінів «лісосіка», «трелювальний волок» тощо.

Деталізація порядку проведення рубок, які є підготовчими роботами для інших рубок — вирубка дерев на майбутніх волоках, дерев, які можуть завдати шкоди лісорубам, розчищення технологічних проїздів для техніки тощо.

Такі роботи не будуть дозволятися на особливо захисних ділянках і в ПЗФ (природно-заповідний фонд).

В минулому ці питання не були чітко врегульовані, і всі ці роботи і так здійснювались — але без чіткої нормативної бази. Важливо, аби лісівники не почали зловживати і не вирубували під час «підготовчих» робіт лісу більше, ніж під час самих рубок, під які цю «підготовку» робили.

Введення можливості обстеження ділянок перед видачею лісорубних квитків

Представники територіальних органів Держлісагентства зможуть виїздити на ділянки, аби перевірити достовірність даних в документах, які подавались на виписку лісорубних квитків.

Якщо на місці буде встановлена невідповідність або якісних показників (наприклад, в документах бук — а по факту дуб), або кількісних (невідповідна площа чи запас деревини) — зможуть відмовити у видачі лісорубних квитків.

Потрібна зміна, бо фактично раніше чиновники, які виписували дозволи на рубку, мали вірити написаному в документах. Тепер, при бажанні, можна буде офіційно зупиняти зловживання. Якщо таке бажання у Держлісагентства, звісно, буде.

Підсумки?

В цій постанові небагато доброго для охорони природи. Але прийнята версія набагато краща, ніж те, що пропонували спочатку лісівники.

Ми, як і раніше, будемо уважно слідкувати за тим, що і як планують рубати лісівники.

У райагролісі показали нам ще лісорубний квиток і там ми знайшли деякі невідповідності. За рішенням виконкому передано у користування Козятинському райагролісу ділянки 1.5 га. У лісорубному квитку площа ділянки значиться 2.4 га. Ще одна невідповідність: господарська секція кварталу 29  — твердолистяне грабова, а вирізаються невеличкі граби і багаторічні дуби.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.