Ірина Колесник: «Запаси у нас є, допоможемо нашим землякам перезимувати»

• Благодійність. У вівторок, 13 вересня, до редакції газети «RIA-Козятин» звернулися козятинчани, які розповіли, що фонд Ірини Колесник припиняє видачу продуктових наборів.
• Щоб дізнатися, що сталося, ми зателефонували до пані Ірини. «Приїжджайте, я вам все поясню», — сказала вона

Біля пункту видачі продуктових наборів стояла черга близько 30 осіб. Ми підійшли до трьох козятинчанок, які вже отримали благодійну допомогу. Вони підтвердили, що фонд Ірини Колесник припиняє видачу продуктових пакетів, а з якої причини — не відомо.

З приміщення вийшла співробітниця фонду і почала зачитувати числа: 265, 266, 267, 268, 269. П’ять людей, що стояли в черзі, протягнули представниці фонду помаранчеві папірці і пішли за нею всередину приміщення.

Через декілька хвилин до дверей відділення видачі продуктів підійшла депутат і волонтер пані Ірина. Вона розповіла, що фонд Ірини Колесник не згортає свою діяльність у Козятині, а призупиняє її на місяць-півтора.

— У Козятині ми роздали 30 тисяч продуктових пакетів, є багато сіл у колишньому Козятинському районі, з яких людям важко добратися до Козятина. Ми хочемо роздати гуманітарну допомогу малозабезпеченим громадянам у віддалених від Козятина селах. Ще така пауза в нашій діяльності пов’язана з тим, що спонсорська організація «Сумка Самарянина» переходить в іншу систему. Я тільки повернулася від них і ми з ними заходимо в ще одну програму. Ми хочемо пройти по тимчасових притулках вимушено переміщених осіб, хочемо, щоб було людям тепло на зиму. Якщо вийде задумане, можливо лікарню в Глухівцях переробимо на приміщення для вимушених переселенців. Глуховецька громада забезпечить їх ліжками, а міжнародна благодійна організація має забезпечити спальними комплектами і ремонтом вікон.

— А що це за організація, яка співпрацює з вашим фондом?

— «Сумка Самарянина» — це міжнародна благодійна організація, яка працює по всьому світу з надійними партнерами. Ми з ними співпрацюємо і входимо з ними в нові програми і вони готові й надалі з нами працювати.

— А коли у вас з цією благодійною організацією почалася співпраця?

— Із «Сумкою Самарянина» я працюю років 4.чи 5, починаючи з різдвяно-новорічних подарунків. Коли вони зайшли в Україну, їм зателефонували і сказали, що у Вінницькій області можете співпрацювати з Іриною Колесник. Тоді я з ними зустрілася і почалися перші кроки співпраці. За цей час змінилося у фонді багато кураторів. Сьогодні, наприклад, заїхала нова команда, яка буде працювати в Україні протягом півроку-рік і ми з ними будем працювати.

— А крім продуктових наборів «Сумка» ще чим займається?

— У них медична програма. На сьогоднішній день три лікарні у Вінницькій області отримали допомогу.

— Козятинчан цікавить, коли вони зможуть прийти за продуктовими пакетами в Козятині?

— Ми плануємо відновити видачу продуктових наборів десь ближче до холодів. За прогнозами, зима для всіх буде важка, ми будемо переформатовуватися під зиму. Спонсорска допомога також «видихається». Розуміючи, що в світі робиться, що зима буде важка і голодна, тому можливо буде таке, що вони зменшать продуктову програму, але запаси у нас є, допоможемо нашим землякам перезимувати.

Зараз ми входимо в новий проект, вони хочуть утеплити місця перебування сім’ям ВПО. В першу чергу їх більше цікавить «червона зона». Якщо брати мирну територію, то це тільки 30 відсотків від того, що йде на лінію фронту.

— Хто входить до вашої команди з відомих козятинцям людей?

— Ми допомагаємо всім громадам колишнього Козятинського району і фронту також. Лінію фронту ми об’їхали повністю. В моїй команді Паша, Діма, Оля, Люда Кудимець, співпрацюємо з Ольгою Пироговою і Сергієм Сиваківським.

— На лінії фронту страшно?

— Страшно, ще й дуже. Бували випадки, коли наші захисники запрошують нас перечекати касетний приліт у бліндажі. Нас зупинили на блокпості, тому що ми поверталися назад після комендантської години. Коли обстріл стих, нам кажуть: тепер, не зважаючи ні на що, тисніть на газ і їдьте. Страшно, але треба. Коли чуєш в телефоні: «Іра, ми вийшли з оточення, ми хочемо їсти». Як ти туди не поїдеш? Зараз після контрнаступу ЗСУ, поїду в Херсонську область, там воює мій близький родич. Виходить, що допомогла багатьом, а в найріднішої людини не була.

— Розкажіть про ту машину, що ви везли на передову.

— Це була 30 автівка на фронт за час повномасштабного вторгнення ворога. Одна машина доставлена на фронт, це ніщо. Вона гарна, є, і тут її вже немає, ніякої.

— Автомобілі ви возите у військові підрозділи, де воюють наші земляки?

— Так, це бійці нашої тероборони. Але вони розкидані і є в 14, 59, 79, 72, 95 бригадах. Найбільше допомоги ми передали 95 бригаді. Як з перших днів війни почали з ними працювати, так по сьогоднішній день працюємо. У мене навіть є лист подяки від командування 95-ї бригади. На сьогоднішній день у бійців є потреба на три автомобілі в 79 бригаду. Їм просто вкрай потрібні ці машини.

— А як вам вдається швидко зібрати кошти на машину?

— Є друзі, які зі мною вже дуже давно, ще навіть до мого політичного життя. Є друзі мистецтва, які проводять концерти за кордоном. Багато друзів — це великі кошти. Ми складаємося і купуємо транспорт для воїнів. 

Автівку ми стараємося купити за кордоном, вони там значно дешевші ніж в Україні. 

— Благодійні організації, з якими ви співпрацюєте, ви шукаєте, чи вони самі виходять на вас? 

— Ми вийшли на той рівень, що благодійні організації виходять на нас. Наприклад, пунктуальні німці. Зробиш їм звіт із запізненням, вони з тобою вже співпрацювати не будуть. Французи також люблять, щоб було все вчасно і прозоро.

Читайте також:

Вже запустили першу партію: у Козятині шитимуть одяг-трансформер для поранених бійців. Долучайтесь!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.