Діти грають у футбол на каоліновій пилюці

На гарячу лінію “RIA-Козятин” зателефонувала мати трьох синів Оксана Демченко.
Її непокоїть стан спортивного майданчика у дворі будинку. Зараз розпочались канікули. Велика кількість дітей все більше часу грають у футбол, баскетбол та інші ігри з м’ячем на майданчику. Під час гри здіймається величезна хмара куряви. 

— Пильне марево не осідає кілька годин після того, як діти закінчать гру, — говорить Оксана Іллівна. — Вони несуть пісок і пил до квартири. Постійно доводиться прибирати. Але головне те, що діти дихають цією пилюкою. Вона осідає на їх легенях і бронхах. Від цього наші футболісти хворіють. Кашель не можна подолати ні взимку, ні влітку.
Спортивний майданчик для дітей місцева влада почала облаштовувати, ще коли мером Козятина був пан Висоцький. Тоді футбольне поле огородили сіткою, поставили ворота, на баскетбольному ― розмістили щити з корзинами. Дітям пообіцяли, що на полі  зроблять штучне покриття, а тим часом засипали його шаром білого піску. Юні футболісти і тому були раді. Щоб поганяти м’яч, тепер не треба було іти аж на стадіон. Потім мером вибрали Г. і роботи припинились. 
Дитячий організм зростає і постійно потребує активного руху. Тому мами терпіли те, що їх діти наносили піску в квартиру і навіть у їх волоссі був пісок. Поступово він змішався із чорноземом і втрамбувався. За словами одного із місцевих футболістів, грати стало вже нормально. Іноді заважали сліди життєдіяльності собак, які ті залишали, пролазячи через діри в сітці.

Але в спекотні літні дні білий пісок пересихає. 
― Усім в районі відомо, що він злегка радіоактивний, та ще й з каоліновим пилом,  говорить пані Оксана. ― Навіщо було таке робити, не зрозуміло. 
― Не тільки весь одяг в товстому шарі пилу, ― додає один з хлопчаків. ― Його повні очі, ніс, рот і вуха. Під час гри через ту пилюку нічого не видно. А як миєш голову, вода змивається біла, як молоко.
― Не тільки ми цим дихаємо, ― обурюється інший футболіст. ― З нами приходять грати хлопці з інших дворів. А тут, замість обіцяного покриття, оце неподобство. На стадіоні на маленьке поле нас не пускають. Там весь час вечорами зайнято ― грають старші хлопці. А на великому ― траву не можна витоптувати.
― Мама свариться, щоб я тут не бігав, ― каже ще один хлопчина. ― А де мені бігати? Може сісти за компом у чотирьох стінах, чи в карти грати на лавочці? А як потім в армію іти? М’язи від сидіння не виростають.

До розмови приєднався ще один мешканець дев’ятиповерхівки  ― вчитель фізкультури  однієї з шкіл міста. Він сказав, що будівництвом спортивного майданчика в цьому та інших дворах опікується відділ освіти та спорту Козятинської міської ради…
На запитання про долю майданчика відповів головний спортсмен міста Павло Луцюк. Він очолює відділ з питань фізичної культури та спорту Управління освіти і спорту міської ради. За словами Павла Володимировича, у влади міста є плани зробити нормальне покриття на майданчику. 
Відкритим залишається питання: “Коли?”

Олена ЧОБІТЬКО

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.