Чотири роки без «Віскаса»: пам’яті снайперки Вікторії Поліщук, яка обрала шлях воїна

• Сьогодні минають четверті роковини з дня, коли на Житомирщині обірвалося життя молодої дівчини, яка змінила престижну професію на службу в десантно-штурмових військах.
• Розповідаємо історію талановитої розвідниці, чий шлях від відмінниці в школі до учасниці військового параду в Києві став прикладом виняткової мужності.

20 березня для жителів села Збараж — день тиші та важкої пам’яті. Рівно чотири роки тому під час ворожого артилерійського обстрілу загинула Вікторія Поліщук. Її історія вражає, адже дівчина мала всі шанси побудувати успішне життя в цивільній сфері. Вона була відмінницею у школі, захоплювалася технологіями та вступила до коледжу на ІТ-спеціаліста. Попереду був університет і кар'єра в комп'ютерній інженерії, але події на сході країни змінили її плани назавжди. Вікторія вирішила, що її місце там, де вирішується доля держави.

У 2019 році вона склала присягу, а згодом стала розвідницею-снайперкою у 132-му окремому розвідувальному батальйоні ДШВ. Побратими знали її під позивним «Віскас». Попри молодий вік, Вікторія була справжнім професіоналом: вона пройшла ротацію в зоні АТО/ООС ще до початку повномасштабного вторгнення, отримала звання старшого солдата та навіть стала героїнею програми на військовому телебаченні. Там вона спокійно і впевнено розповідала про свою роботу — складне полювання на ворожі снайперські групи.

Її талант і відданість справі помічали на найвищому рівні — у 2021 році вона крокувала Хрещатиком під час параду до 30-річчя Незалежності України. На початку березня 2022-го дівчина готувалася до чергового виїзду на схід, але доля розпорядилася інакше. Вікторію відправили на Житомирщину, де вона прийняла свій останній бій. Хоча час іде, для рідних та друзів ці чотири роки — лише цифра, яка не лікує біль від втрати. У пам'яті громади вона назавжди залишиться тією самою сміливою дівчиною, яка не побоялася обрати найважчий шлях заради миру на рідній землі.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.