10 заповідей Януша Корчака для батьків

У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати Будинок сиріт напризволяще напередодні страшних подій. Вдруге - коли відмовився бігти з варшавського гетто.

Втретє було так. Коли всі мешканці Будинку сиріт вже піднялися в вагон поїзда, що відправляється в табір, до Корчаку підійшов офіцер СС і запитав:

- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Гарна книга. Ви можете бути вільні.

- А діти?

- Діти поїдуть. Але ви можете залишити вагон.

- Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди мерзотники.

Нікого з очевидців цієї розмови не залишилося в живих. Як не залишилося свідків і того, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відвернути їх від важких думок.

Але ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всієї його педагогічної і людського життя, що не викликає сумнівів - це було саме так.

Януш Корчак - педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув в німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями - дітьми з варшавського Будинку сиріт, хоча міг би врятуватися.

Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Ось 10 принципів виховання дітей, рекомендованих цією приголомшливою людиною.

1.Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - йому вона важка не менше, аніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наш», «свій» дитина, але душа, дана на зберігання.

8. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому того, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

9. Люби свою дитину будь-яким - не талановитих, невдахою, дорослим.

10. Спілкуючись з дитиною, радуйся, бо вона - це свято, яке поки що з тобою.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.