Знайомилися з Барською керамікою

Вячеслав Гончарук

Пізнавально. Минулої суботи до гуртківців при будинку культури села Козятина завітала художниця з окупованого Генічеська Анжела Коренкова. Говорили про відродження української культури та відродження Барської кераміки

Пані Анжела переїхала в Козятин, коли ворог окупував її рідне місто Генічеськ. У нашому місті вона викладач художнього класу дитячої музичної школи. Спілкуючись з гуртківцями сільського будинку культури, Анжела Геннадіївна розклала картинки із зображенням виробів «Барської кераміки». Розповіла і наглядно показала, що таке «Барська кераміка».

— Я поки тут проживаю, намагаюся потихеньку відкривати вашу Вінницьку область. У кінці вересня я їздила в місто Бар. А потрапила я туди як художник. Там проводили всеукраїнську артрезиденцію художників, фотохудожників і керамістів з метою відродити «Барську кераміку». Я хочу вам показати, що таке «Барська кераміка» і що у ній такого, що вона варта відродження, — сказала художниця і додала, що «Барська кераміка» виникла ще 500 років тому. У кожному дворі у Барі того періоду були гончарні круги, печі, де обов’язково робили посуд.

Відео дня

Діти запитали художницю, а чому в Барі занепала кераміка?

— Так, у більш сучасному світі вона занепала, але занепала не тому, що одні покоління вмирали й не передавали традиції кераміки наступним поколінням. Україна пережила багато періодів, де все українське намагалися придушити. Навіть були репресії проти гончарів і був такий час, що української кераміки не стало. Тепер, коли ми про це знаємо, ми можемо і вправі її відродити. Нам треба пишатися тим, що є у Вінницькій області. Раніше я знала про Опішне на Полтавщині, а за Барську кераміку я навіть не знала, — сказала козятинчанка з Генічеська.

Торкнулася художниця й процесу випічки посуду. Посуд «Барської кераміки» був білим і не тому, що його робили з білої глини, а тому, що після випічки його розмальовували у білий колір і на цьому фоні робили малюнок. Потім малюнок фіксували при повторній випічці.

Коли майстриня розповіла секрети «Барської кераміки», діти приступили до практичної роботи. Наймолодший семирічний Вітя став малювати на тарілці японську сакуру. Красиве японське дерево росло на тарілці Віктора між прапорами України.

Віка, Маргарита, Леон та Артем — старшокласники. Вони спочатку подумали, потім взяли олівці і стали наводити лінії майбутнього малюнка. За планом, на малюнок художниця відвела 20 хвилин. Але старші діти так захопилися відповідальною роботою, що витратили вдвічі більше часу.

Маргарита Грабова за 40 хвилин тільки встигла розмалювати половину тарілки, але й з того, що у неї вийшло, можна зробити висновок, що у неї буде гарний малюнок.

— Усі діти добре справилися з практичним завданням. Їх малюнки можна було б зафіксувати, якби була піч для обжигу посуду і кераміст, — сказала художниця.