Відновлюємо мистецтво предків та запроваджуємо нове, чого у них не було

• Чому тільки не навчають дітей у нашому Центрі дитячо юнацької творчості. Вокальний, хореографічний, розумових здібностей, відродження українських традицій гуртки «Чарівна лоза» «Берегиня» та сницарство— художня різьба по дереву. Саме відродження робіт наших предків та різьба по дереву зацікавила нас найбільше.

Майстерня з виробів лози та декоративно прикладного мистецтва в центрі дитячо юнацької творчості вже працює повним ходом. В гуртках переважно дівчатка, але вміють вже багато, чого.

Відродження плетіння з лози в Україні відбувається завдяки майстрам-ентузіастам таким як керівники гуртків ЦДЮТ Тетяна Фабіцька та Наталія Баштова. Вони повертають до життя стародавнє ремесло, створюючи сучасні та традиційні вироби і навчають того, що вміють своїх учнів — від кошиків до дрібних меблів. від декоративних будиночків до ландшафтної загожі. Вони творять і зберігають культурну спадщину України. Лозоплетіння у нашому місті ще не так давно було на рівні промисловості лісничества «Сестринівська дача» На їх колисках з лози зростало не одне покоління наших земляків. І шкода, що колисок з лози зараз бракує нашим немовлятам. А колиска — це значно більше, ніж місце для сну немовляти. Це перший їх «дім», перший світ, перша фортеця, яка оберігала життя дитини з моменту її народження. Може, буде такий час, що діти гуртківці Тетяни Фабіцької будуть виготовляти колиски для Козятинських немовлят.

В гурток «Берегиня» діти ходять в своє задоволення. За нашого джерела інформації роботи гуртківців брали участь на аукціонах допомоги для ЗСУ.

Гурток майстрів червонодеревщиків та різби з дерева буде вести пан Валерій. Ще будучи студентом він мріяв створити в Козятині школу художнього різьблення по дереву для дітей, як елемент декоративно прикладного мистецтва. Саме з нашого міста Валерій пішов у доросле життя. 21 рік він спочатку навчався, працював і знов навчався, і працював. Неодноразовий учасник союзної ВДНХ Національний комплекс Експоцентр України (раніше виставка досягнень народного господарства УРСУ—ВДНГ

Будучи на кожній з посаді— художника-оформлювача, ведучого інженера, директора художньої школи, методиста району він пам’ятав про свою мрію навчити ювелірних робіт на дошці козятинських дітей. Як тільки вийшов на заслужений відпочинок переїхали в Оратів до родичів дружини. А будучи в Оратові дружині сказав —школу для дітей під час війни відкрити нереально, а вести гурток групи дітей можна спробувати. З цією ідеєю він приїхав до міста свого дитинства і доля звела його з директором департаменту освіти Аліною Діденко. Вона також в захваті, щоб діти ЦТЮТу відкривали для себе щось нове і мали можливість до того, щоб у Центрі ще й захоплюватися різьбою по дереву.

Роботою гуртка, якого у дітей нашого міста ще не було буде займатися пан Валерій. Зараз він тільки набирає групу дітей і не робить виключення, коли у такій групі будуть займатися дівчата. Журналісту нашого видання Валерій повідомив, що дітей, які хочуть навчитися чогось більшого він може, навчити багато, чому.

Наприклад, володіння техніки інтарсії по дереву. виготовлення окремих сувенірів, дитячої іграшки та технічних виробів таких, як серветниці, скриньки, підставки для посуду з гарячими стравами. Під наглядом Валерія виготовляти на станку точені вироби—шахи, шашки, та нарди. Наостанок нашої з ним зустрічі ми запитали у нього, який він має досвід роботи з дітьми—Дуже великий— 40 років з дітьми сказав спеціаліст центру дитячо-юнацької творчості.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.