«Руки не опускаються тому, що допомагають навіть, ті хто гуляв з собаками»

• На гарячу лінію газети «RIA Козятин» звернувся товариш директора стадіону «Локомотив» Володимира Шурмана Володимир Фурман.
• Він хотів розповісти про бойові подвиги свого друга на війні та куди не кинь — інформація відкрита тільки після перемоги.
• Війну залишили до кращих часів і стали говорили про «острів парк»

За задумом Володимира Фурмана він мав розповідати епізоди служби свого друга, а ротний мав лише уточнювати сказане про нього. Коли зібралися двоє Володимирів Володимир Фурман звернувся до свого побратима:

— Володя, ти навів таку красоту на стадіоні, а люди не знають про твої фронтові подвиги. Я розповім журналісту, а ти уточнюй якщо я десь трохи схиблю. 

— А що його розповідати? Я демобілізований військовий. Коли почалася повномасштабна війна, сказав рідним, що мені треба йти на війну, або у партизани. Якщо вони прийдуть сюди, то кого-кого, а мене точно розстріляють. Пішов до територіального центру комплектації та не пройшов комісію. Записався до територіальної оборони, потім нас забрали на фронт у гарячі точки. У мене посада була головний сержант інженерно-саперної роти, класифікація — сапер. Навчав військових саперній справі. Вивів з пекла роту воїнів, яку у пекло я не заводив. Отримав контузію і з війська пішов на реабілітацію, тільки то вже окрема історія. От це й все, що можна розповісти на сьогоднішній день. Після перемоги підходьте — буде про що поговорити  каже директор стадіону.

Потім двоє Володимирів говорили, як вони влаштовувалися і проживали на нових місцях дислокації. Володимир Шурман організовував побут військових у одному з навчальних закладів. Володимир Фурман з перших днів війни облаштував блокпост. — Це було 23 лютого, я їхав через переїзд на Залізничне і бачу, що стоять хлопці на блокпосту. Самого блокпоста немає, стоїть на дорозі лише 2 бордюри. Бачу, що такий блокпост не годиться. Вирішив з допомогою небайдужих підприємців облаштувати його. Там було три вагони і облаштовані вони були так, щоб хто не був на блокпосту з сторонніх не міг бачити всієї групи блокпоста. В лісосмузі була зроблена огороджувальна полоса, «путаночка». Коли йдеш, об неї можна ноги порізати. Розставили таблички на випадок замінування. Згадав пан Володимир Фурман що той блокпост допомагав будувати і Володя Волинець. Каже, доброї душі чоловік міг не йти на війну, але пішов. 

— Дуже порядна людина і відмінний стрілець, ми з ним бронежилети для наших захисників прострілювали. Як шкода, що Володя загинув.

Щось ми збилися з наміченої цілі мали говорити про подвиги ротного на війні, а згадуємо перші дні російського вторгнення. Володя не хочеш, щоб про твої бойові дії писали, розкажи як ти з клаптя зарослів паркову зону зробив?.— Зробив, тому що люди допомагають. Зі штату, який я маю, у мене хлопці категорії 65+. Кажуть, що я на стадіоні дерева вирізаю. Їх видалити намітив не я, а лісопатолог ще до мене. Крім намічених лісопатологом над стежками, де ходять люди, нахилилися нові дерева. Якось біля води сиділо двоє рибалок та перейшли на друге місце. Був порив вітру і дерево у воду упало.

Сиділи б там хлопці їх би накрило і хто був би винуватим я чи той що розповідає, що я дерева пиляю? За кожне спиляне дерево треба платити з бюджету 3 тисячі гривень. Ціле спекотне літо майже не пиляв, тому що чергував на місточку. Був випадок, що треба було рятувати підлітка, бо на середині водокачки з сил вибився. Підпливаючи до хлопця кажу йому: ти тільки за плече тримайся, бо інакше не допливем. Наступного року буду я працювати чи ні, тут треба вводити одиницю рятувальників з човном, бо й до біди недалеко. А ви кажете дерева пиляю. Мало пиляв, тому що за іншими справами було ніколи. Зараз спиляв, он вони всі складені, якщо їх хоч дровами можна назвати. Мене зараз підтримують навіть ті, з ким ми на початку моєї каденції сварилися щоб на стадіон не водили собак. Не буде на стадіоні шашликів. Хтось сидить на лавочці відпочиває, а йому дим у очі. Дуже багато мене не тільки підтримують, а й допомагають. Зовсім недавно стоматолог Юрій Марчук для доріжок привіз три машини щебню. Часто він надає допомогу спільно Віктором Савчуком з Пляхови. Стадіон для спортивних ігор, для занять спортом і відпочинку і поки я тут директором — по іншому не буде.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.