Як повідомляє отець Роман Гринів на сторінках сайту громадської організації "Архибратство Йосафата", найпоширенішою вітальною фразою серед християн є "Слава Ісусу Христу!" Це дослівний переклад латинського етикетного виразу "Laudеtur Jesus Christus!" У простонародній мові часто буває скорочення чи усічення цієї привітальної етикетної сполуки слів. Часто можна почути, особливо у сільських місцевостях, головно гірського Прикарпаття, що християни, кажуть "Слава Йсу Христý!" або частіше "Слáвайсу!" Відповідаючи, християни кажуть "Слава навіки!" Це неточний переклад латинської фрази "In saecula saeculorum!", що в дослівному перекладі означає "У віки віків!" Часто християни, відповідаючи на вітання, можуть відповідати "Слава навіки Богу!" або "Слава навіки Богу Святому!"
Стандартними вітальними фразами прийнято вважати "Слава Ісусу Христу!", на що потрібно відповідати "Слава навіки!" Ця етикетна формула вживається в часі, що є поза періодом святкуванням різдвяних і великодніх торжеств.
У різдвяний час, що охоплює собою період від Різдва до Стрітення (від 7 січня до 15 лютого) християни вітаються, кажучи "Христос народився!", на що у відповідь чуємо "Славімо Його!". Стосовно цього різдвяного вітання простежується певна розбіжність: як в усному мовленні, так і в писемному. В усному мовленні можемо почути "Христос ся рождає!", "Христос рождається!", "Христос родився!" тощо. З аналізу писемних джерел виокремлюються два варіанти цієї етикетної фрази: Христос народився!, Христос рождається!
Слово рождається є дієсловом недоконаного виду, що позначає тривалість дії. А це, своєю чергою, більш точніше відображає християнське віровчення, згідно з яким Бог є позачасовим. Тому для християн Він постійно родиться, найперше у їх душах. Слово народився є дієсловом доконаного виду і в семантиці етикетного виразу бере участь ствердження історичного народження Христа, що тільки частково відповідає християнському віровченню.
Як подають писемні джерела, етикетна форма відповіді на різдвяне привітання має теж свої розбіжності. Так, маємо "Славіте Його!" і "Славімо Його!". Доцільніше вживати фразу "Славімо Його!", адже вона ідейно об’єднує як того, хто вітається, так і того, хто відповідає на вітання. А слово славіте відсторонює особу, яка відповідає на вітання, від участі у виконанні цього наказу. Тому складається враження, що ця особа не є християнином або не хоче брати участі у прославі новонародженого Христа.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 20 від 15 травня 2025
Читати номер