37-ма річниця аварії на ЧАЕС: У Козятині згадали загиблих і вшанували живих

37-ма річниця аварії на ЧАЕС: У Козятині згадали загиблих і вшанували живих
  • Минулої середи виповнилося 37 років з Дня найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.
  • Саме 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилин на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух.
  • В результаті якого було зруйновано частина реактора та машинного залу. В цей день ми висловлюємо щирі слова подяки всім, хто брав участь у ліквідації наслідків наймасштабнішої аварії людства

З нагоди річниці трагедії на ЧАЕС в нашій громаді згадали померлих і нагородили живих ліквідаторів

Захід був запланований на 10 годину біля міської ради. Звідти колоною, у якій крім героїв ліквідаторів було представництво міської ради та військово-цивільної адміністрації, пішли до пам’ятного знака жертв Чорнобильської катастрофи і поклали до нього квіти.

Відео дня

Поклавши квіти ліквідатори «мирного атому», який вийшов з під контролю, запропонували всім присутнім зробити фото на пам’ять.

Цього разу на захід з нагоди вшанування жертв на ЧАЕС прийшло багато людей. Щоб потрапили всі в об’єктив, фотографувалися не біля самого пам’ятника, а неподалік від нього.

На порядку денному, як і в минулі роки було нагородження ліквідаторів. За задумом організаторів нагордження мало відбуватися біля пам’ятного знаку, тільки дощова погода внесла корективи в порядок денний. Було прийнято рішення провести нагородження в основному сивочолих чоловіків в міського будинку культури.

Відкрила церемонію нагородження ведуча заходу Ольга Безпалько.

— Сьогодні ми зібралися з нагоди страшної дати. 26 квітня 1986 рік — день аварії на Чорнобильській АЕС. Ми ніколи не забудемо тієї чорної сторінки, не вирвемо її з пам’яті, адже вона залишила по собі болючий слід. Страшна катастрофа забрала життя сміливих, відважних, мужніх ліквідаторів та усіх тих хто боровся з невидимим ворогом і з кожною дозою опромінення наближав перемогу людини над зруйнованим реактором. Ми не маємо права забути їх величний подвиг. Ми повинні про це розповідати своїм дітям, а наші діти — своїм. Сьогодні ми зібралися, щоб згадати ті страшні події та вшанувати пам’ять загиблим, які віддали своє життя в бою з пекельним вогнем та тих, хто став ліквідатором на ЧАЕС.

Цей день об’єднав нас одною бідою, одними спогадами та однією надією. Отож мітинг до 37 роковин аварії на Чорнобильській станції оголошую відкритим, — сказала ведуча.

Пролунав наш Славень і до присутніх звернулися міський голова Тетяна Єрмолаєва, ліквідатор Ольга Зінченко, голова громадської організації ветеранів -ліквідаторів аварії на ЧАЕС та членів їх сімей Козятинської міської територіальної громади Юрій Бондарюк та переселенка Припяті 1986 -го року Валентина Ткач. 

Міський голова Чорнобильську трагедію порівняла з великим переселенням: «Жили люди спокійно, щось вже нажили і в один момент їм все треба починати спочатку, вже на новому місці». Чорнобильську катастрофу вона порівняла з великою війною. 

— Війна в Сирії в більшості з нас не боліла тому, що то не у нас,  десь далеко. Війна в Україні нас болить тому, що це наша війна. Чорнобиль болить тому, що він наш, —  сказала вона. Очільниця міста безмежно дякувала ліквідаторам за їх мужність і героїзм у ліквідації наймаштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.

Ольга Зінченко розповіла про перші хвилини після вибуху

— У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогриміли два потужні вибухи, які вщент зруйнував реактор. Нагадала хто загинув у перші хвилини аварії.

Юрій Бондарюк зазначив, ми зібралися. щоб згадати про тих людей які працювали на АЕС 37 років тому і були ліквідаторами самої страшної аварії людства. Будівельники, міліціонери, лікарі, військові, пожежники і багато інших спеціалістів. У всіх них була одна професія —ліквідатор сказав Юрій Бондарюк.

Про перші дні і години після аварії говорила праціниця атомної станції і жителька Припяті Валентина Ткач. Вона з чоловіком були працівниками станції. Пожежники і військові навіть не знали, що їм доведеться гасити пожежу не приміщення, а покрівлю над реактором. Згадала про військового якого вистачило, щоб він скинув з даху покрівлі три лопати радіоактивного бруду. Потім Валентина з сім’єю була переселена до Козятина, тільки пережила Чорнобильську катастрофу не вся її родина.

У ліквідаторів 1986-го була одна мета — залишити життя на планеті. Адже за даними спостережень першими зареєстрували високий радіаційний фон у Швеції, 29 квітня у Польщі, Німеччині, Австрії Румунії, 30 квітня у Швейцарії та Північній Італії, 1–2 травня у Франції, Бельгії, Голландії, Англії, Північній Греції. Третього травня в Ізраїлі, Кувейті, Туреччині. Далі були Японія, Китай, Індія, а 5–6 травня США та Канада. Менше ніж за тиждень Чорнобиль став проблемою всього світу.

З нагоди 37-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до клопотання голови громадської організації «Ветеранів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та членів їх сімей Козятинської міської територіальної громади», та голови громадської організації «Козятинське міське громадське об’єднання «Союз Чорнобиль України» нагородили грамотами міської ради, із наданням матеріальної винагороди наступних членів Громадської організації «Козятинське міське громадське об’єднання «Союз Чорнобиль України»: Панаса Опанасовича Родюка, Олександра Сергійовича Шелевейстера, Василя Нестеровича Левчука, Раїсу Юхимівну Бабюк, Павла Петровича Порхуна, Леоніда Володимировича Хрищенюка, Юрія Володимировича Романенка, Клавдію Анатоліївну Бондарук, Ольгу Анатоліївну Зінченко, Миколу Івановича Машевського Леоніда Анатолійовича Пісоцького.

Також нагородили грамотами міської ради, із наданням матеріальної винагороди наступних членів громадської організації «Ветеранів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та членів їх сімей Козятинської міської територіальної громади»: Івана Миколайовича Бородича, Миколу Івановича Варшавчука, Ігоря Петровича Корнійчука, Анатолія Дмитровича Кривунця, Володимира Івановича Некритого, Степана Івановича Трайдакало, Анну Петрівну Морозову, Володимира Андрійовича Долюка, Віктора Вячеславовича Данчевського, Григорія Гавриловича Полянського, Олега Едуардовича Покотецького.

Нагороди ліквідатори отримали з рук міського голови і вона висловила сподівання, що ліквідатори обох організацій Козятинських Чорнобильців стануть одним цілим і додала, що більше 80 ліквідаторів аварії на ЧАЕС ще будуть нагороджені. 

—Ми відібрали всіх ліквідаторів ІІІ категорії і вони будуть нагороджені за окремим списком, — сказала міський голова

По завершенні заходу на ліквідаторів чекав сюрприз від громадської організації об’єднання Ірини Колесник. Вона чорнибильцям вручила продуктові набори із фонду організації. Завершився захід традиційним чаюванням у кафе.

 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up