«Залишила його речі, думала, так швидше прийде». Мама розповіла про Віталія Печенюка

Це останнє фото, яке Віталій Печенюк надіслав мамі

• Два дні тому місто знову сколихнула жахлива звістка — громада втратила Віталія Печенюка.
• Хлопець, якому був лише 21 рік, загинув на війні.
• Мама завжди називала його везунчиком, бо він був життєрадісний і знаходив вихід з будь-якої ситуації.
• Про нашого Героя, який віддав своє життя за Україну

Віталій Печенюк народився 1 червня 2000 року. До дев’ятого класу навчався у школі № 2. Потім вступив до нашого училища, де вивчився на контактника контактних мереж. Після випуску став працювати на контактній мережі. Мама Наталія каже, що синові дуже подобалася робота. А потім, як і всі хлопці, отримав повістку в армію. Після проходження строкової служби вирішив стати військовим. На початку січня 2021 року підписав контракт із Національною Гвардією.

— Багато в нього було друзів, — розповідає Наталія, мама Віталія Печенюка. — Він старався всім допомогти. Якщо треба було, дзвонили Віталіку, він бігом за машину (це його іграшка така улюблена) і все — вже він там допомагає. То треба туди, то треба туди поїхати. Жвавий, життєрадісний, я на нього казала везунчик. Що б не сталося, він з будь-якої ситуації завжди викрутиться.

Віталій був старшим сином у сім’ї. Для молодших братика Олександра і сестри Лілі він був найкращим старшим братом в світі. Дуже їх любив і стояв за них горою.

— Він завжди тільки зайде в хату, питав: «Так, де мої діти?» Всіх позбирає докупи, — продовжує Наталія. — Він дуже любив дім. Де б він не був, він завжди хотів додому. Його приймали всі гарно друзі, але він у нас домашній більш. Він чуйний був у мене, спокійний. У нас не було взагалі ніяких шкідливих звичок. Він у нас не вживав і не курив. Він тікав навіть від цього. Казав: «А нащо воно мені треба? Я не хочу».

Як і чимало хлопців, Віталій любив «залізяки» — його дуже цікавила техніка. Розбирати і складати мотоцикли, мопеди, машини. Усе починалося з мопедів. Він завжди допомагав друзям, ремонтував техніку, якщо щось зламалося. Розбирався в комп’ютерах. Словом, цікавився всім. А ще дуже любив тварин. Наталія каже, збирав усіх котів. І навіть обіцяв привезти додому кота з війни.

Як військовий Національної Гвардії, ще до початку повномасштабного вторгнення росії Віталій Печенюк був у зоні проведення операції об’єднаних сил. Приїздив додому у відпустку, а тоді — назад на схід. Сам хотів їхати. На початку лютого він вкотре вирушив до зони АТО/ООС. Куди саме, не казав. Наталія сама просила сина не повідомляти точне місце перебування, про всяк випадок. Єдине, що сказав Віталій, так це те, що він недалеко від того місця, де вже був.

— Потім вже почалася війна, — каже Наталія. — Він мені прислав смску «Я вас люблю, бережіть себе». І все. Так ми інколи зв’язувалися. Два-три дні він не виходив на зв’язок, потім напише «Все добре». Дзвонити не міг, бо ви самі розумієте. Я боялася, думаю, не дай Бог, хтозна, де дитина перебуває. Прислав він мені фотографію. Написав «Мам, бачиш, все добре, живий». Оце його остання фотографія. До останнього ніхто не міг думати, що так вийде.

Наталія розповідає, що ВОП (це як невеликий блокпост), на якому перебував син, оточили. Командир вивів їх з оточнення, вони повзли посадкою три кілометри протягом п’яти годин. Про це Віталій написав мамі в соцмережі. Був великий обстріл і з танків, і з повітря, але тоді їм вдалося вижити. Що сталося після цього — невідомо. У четвер, 24 березня був рівно тиждень відтоді, як Віталій востаннє виходив на зв’язок із мамою. Коли мав змогу, він завжди писав, що з ним все добре і він живий. А в середу, 23 березня рідним повідомили страшну звістку — Віталій загинув на Донеччині.

— Одне не знаємо тільки, коли нашу дитину привезуть, — каже жінка. — Чекаємо. Це найстрашніше — бути в очікуванні. Не вірю, але хочу, щоб дитина була жива. Всі напевно так мами хочуть. Навіть він у лютому місяці пішов, і все в очікуванні. Я так і залишила його речі. Все на місці, так як він поклав. Думаю, він так скоріше прийде, скоріше дочекаюся. Але так сталося як сталося.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.