«Якби могли — робити б зброю ми замість голубців»
- Волонтери ініціативної групи «Міцний тил» працюють вже більше двох місяців. За цей час вони переробили дві тонни м’яса, 500 кг фаршу, 200 кг курятини, стільки ж качок і гусей.
- Це не рахуючи того, що передає волонтерам м’ясний павільйон «Хлібодару» на паштет.
- Зараз катастрофічно не вистачає бананових ящиків, овочів, зелені і м’яса
У ініціативній групі міцний тил ми гості часті, а в середу, 3 липня, волонтери покликали нас самі, бо їм потрібна інформаційна підтримка. Катастрофічно катастрофічно не вистачає бананових ящиків.
— Того разу після вашої публікації нам привезли багато бананових ящиків та всі вони вже розійшлись, — каже Ольга Пирогова. — Напишіть про нашу проблему, у нас стільки багато хороших людей! Думаю, що і цього разу до вас люди дослухаються і нам допоможуть. Ми вже використовуємо ящики менших розмірів, а у них дуже мало входить і вони не зручні для роботи, та і їх у нас не дуже багато.
— Це тільки у вас проблема з тарою чи є інші проблеми?
— Ще нам потрібні овочі: цибуля, морква, зелень і люди. Коли ми відкривались, нам обіцяли, що будуть всі допомагати, зараз ми залишилися практично одні з іншими волонтерськими рухами. М’яса залишилось у нас на три дні. Ще не було такого, щоб ми через нестачу продуктів зупинилися. Знаходяться чуйні люди, які діляться останнім. Думаю, що за день-два хтось кабана привезе чи птицю і наші хлопці будуть з м’ясом, цибулею і морквою, — сказала волонтерка.
Поговорили ми надворі з Ольгою і пішли в цех готової продукції. В цеху Владік Тучак, Міша Семенюк з сестричкою Настею марковані реторт пакети з готовими стравами складають у ящики.
— Це ви стільки зробили після того, як від хлопців повернулися?
— А ви думали! 400 пакетів за зміну, — до розмови підключається Катерина. — Підлаштовуємося під графіки вимкнення світла, бо треба, щоб автоклави встигли вимкнутися автоматично, то виходимо на роботу о 6-й ранку. О 9-ій вже приходять на допомогу дівчата. Після 12-ї години залишається другорядна робота.
Поряд з дорослими працюють діти. У Насті горять очі до роботи, яку їй довіряють дорослі. Старанно протирає від вологи пакети, клеїть етикетку маркування і складає у ящики. Настя прийшла допомагати дорослим разом з Мішою. Їй така робота припала до душі, сказала, що завтра знов прийде.
У цеху переробки продукції на столі стоять два букети квітів.
— Це нам подарували родина Мотронюків, — каже Катерина.
— Добре працюєте, коли квіти дарують.
— Працюємо, як можемо. Наша совість чиста перед нашими воїнами. Нам не буде соромно перед хлопцями, які повернуться з війни і тими, хто загинув, бо ми стараємося допомогти чим ми можемо. Якби могли — робити б зброю ми замість голубців.
Коли знов вийшли на вулицю, почули звуки падаючого м’яча.
— Відколи ми відкрилися, тут все ожило. Хлопці поле скосили, роботу зробили і гайда у футбол грати, до них молодь тягнеться. А де є молодь і дитячий крик там все оживає, — говорить Ольга Пирогова.
PS Як стало відомо, Микола Гунчак та Микола Шиян подарували ініціативній групі 200-кілограмового кабана, а родина Коломійчук — три масивних качури. До речі, це вже п'ятий подарунок від Миколи Гунчака.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Галина Пастощук