Воїни дякують за допомогу та просять не забувати, що вони там є

•  Ольга Пирогова — відома волонтерка на Козятинщині. Вона вже багато років збирає і возить необхідні речі хлопцям і дівчатам на передову.
• Нещодавно повернулася з чергової поїздки.
• Розповіла, як радіють воїни домашнім гостинцям, та хто допомагає в їх волонтерській роботі

Ольга Пирогова тільки повернулася з Донецько-Куп’янського і знову лаштувалася у дорогу. Треба було терміново відвезти нашим захисникам автівку. Поїхати їй не вдалося, але автівку захисники отримали. 

— На жаль, я не їздила, тому що на зворотню дорогу на потяг не було квитків. Чоловіки волонтери вирішили автівку хлопцям приженуть, а назад вже якось доберуться. Ось тільки що вони зателефонували, — каже волонтерка. — Вони повідомили, що автівку на фронт разом із подарунками нашим воїнам передали, а самі — назад. Раділи, що ця поїздка виявилася більш-менш тихою, а ще їм пощастило, що у касі було два квитки на зворотню дорогу. Зараз наші водії вже на вокзалі чекають потяга.

— То це ви без відпочинку планували через два дні знов їхати в дорогу, щоб нашим захисникам доставити автівку?

— Саме так, а щоб не гнати її порожняком, відгукнулися наші маленькі волонтери зі спортивного клубу «Тако». Вони передали нашим воїнам коробки тепла. Про коробки тепла, що ми привозимо, хлопці кожного разу нам нагадують. У коробках окопні свічки, грілки для тіла, теплі речі. Дітки «Тако» дуже великі молодці. Допомогли наповнювати автівку діти 6-го Б класу опорного ліцею, гімназисти і ліцеїсти Гуровець, Непедівки, Вернигородка та Владислав Тучак. Без його допомоги жодна наша поїздка не обходиться. Влад також великий молодець

— Ольго, як вас зустрічають наші захисники?

— Хлопці дуже раді вісточці з дому, але й дуже втомлені. Якщо раніше вони стояли на позиціях три дні, то зараз довше на позиціях. Втомлені та веселі обіймають нас, як рідних братів і сестру. За стільки років війни ми вже стали з ними дійсно рідними.

— Що передали наші захисники додому на словах?

— Слова вдячності і просили, щоб наші земляки тилу не забували, що вони там є.

— А з самого необхідного, що вони просять?

— В основному їм треба автівки. Ворог сильно розбиває техніку. Ще треба комплектуючі для дронів, я розмістила на своїй сторінці, які потрібні деталі. Треба прилади нічного бачення. Я вже оголосила збір коштів на пристрій. Ті дрони, що вони просили, вже купили, а ще їм потрібне тепло — окопні свічки, газові балончики. Просять окуляри, противірусні препарати, маскувальні сітки. Ми цей раз, дякуючи м’ясокомбінату, передали і сітки, і свічки, і сало, і пальним допомогли, коли хлопцям автівку гнали.

Слава Богу і всім добрим людям, що наші мужні захисники вже на колесах. Користуючись випадком хочу подякувати Сергію Мосьондзу та Юрію Раю, що доставили хлопцям транспорт, Олександру Пузирю за допомогу. Хлопці при зустрічі дуже радіють, коли бачать те тепло і любов з рідного дому.

— А як у вас пройшла ваша поїздка, коли ви були у хлопців Куп’янського та Донецького напрямків?

— Коли хлопці кидаються в обійми, то це нам сигнал, що всі в строю. Коли когось вже нема, то жалоба і сльози. Обнімаємо наших захисників, коли їдемо далі. Це тут ми завдяки їм мало чого відчуваємо, а там йде найбільш жорстока війна. Провідали наших героїв, їм подарунки віддали і далі в дорогу. Останньої моєї поїздки ми подолали дві тисячі сто кілометрів

— Звідки ви сили берете у такій важкій не жіночій справі?

— Сама я нічого не зробила б. Добре, що мені допомагають справжні українці — водії Микола Касьян, Микола Гунчак, Святослав Фалатюк, Олег Пастух, Сергій Масьондз. Аграрії Леонід Левун, Володимир Шубович надають пальне. Транспорт і пальне — Віктор Сагайда, Володимир Шашков. Діти волонтери спортивного клубу «Тако», 6-Б класу опорного ліцею, дітки Гурівецької гімназії, Непедівського та Вернигородоцького ліцеїв. Мешканці сіл постійно допомагають. Це Білопілля, Глухівці, Журбинці, Дубові Махаринці, Блажіївка, Вернигородок, Велике, Верболози, Іванківці, Непедівка, Гурівці, Пузирки, Панасівка, Махнівка, жителі Козятина, ПАТ «Козятинський м’ясокомбінат», друзі з-за кордону. Завдяки всім їм ми відвезли тонни допомоги, тепла з рідного дому, хлопці всім дякували від щирої душі.

 

Долучитися до зборів для наших захисників можете і ви. Ось картка Ольги Пирогової  4149 6293 4305 6032

 

ВРІЗ: Хлопці дуже раді вісточці з дому, але й дуже втомлені. Якщо раніше вони стояли на позиціях три дні, то зараз довше на позиціях

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.