«Вони прийняли перший удар». Про Героя з Козятина Дениса Прилуцького

• Вже місяць Денис Прилуцький на Небесах. Молодий козятинчанин загинув на полі бою у перші дні повномасштабної війни, боронячи Генічеськ.
• Хлопцеві був лише 21 рік. Він займався спортом, мав багато друзів. І сам захотів піти служити, хоча мів відстрочку.
• Розповідаємо про нашого Героя, який віддав своє життя за Україну

Кадр, який ви бачите вище — з військового параду до 30-річчя Незалежності України, який провели у Києві 24 серпня 2021 року. Козятинчанин Денис Прилуцький брав у ньому участь. Разом із побратимами він крокував головною вулицею столиці у складі Бригади морської піхоти. Саме таким ми його запам’ятаємо — гарний хлопець із карими очима, якому так пасують однострій та синій берет.

Денис Прилуцький народився і виріс у Козятині. Все своє життя хлопець прожив тут. До 9 класу навчався у школі № 5. Потім вступив до нашого училища, де здобув спеціальність «оператор комп’ютерного набору/агент з постачання». Обрав саме цю професію, бо захоплювався інформаційними технологіями.

— Його цікавили комп’ютери, — каже Геннадій Прилуцький, батько нашого Героя. — Він допомагав всім із комп’ютерами, займався програмуванням.

Але сфера ІТ — не єдине захоплення Дениса. Як і більшість хлопців, він займався спортом, регулярно тренувався. Був товариським, добрим, завжди був готовий прийти друзям на допомогу, а їх у Дениса було чимало.

— Друзів було дуже багато, — розповідає Геннадій. — Це можете передзвонити чи в училище, чи в школу п’яту спитати. Дуже багато друзів. Це не мені казати, це хай діти скажуть і вихователі також.

Після випуску з нашого училища Денис вирішив продовжити навчання і поїхав до столиці. Там він вступив на менеджмент і логістику до Державного університету інфраструктури та технологій. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи і кардинально змінила плани хлопця.

— Перший курс він вивчився очно, а на другому курсі він пішов на заочне і з заочного пішов в армію, — каже Геннадій Прилуцький. — Сказав, що піде, хоче служити і пішов служити. Була в нього відстрочка, відмовився. Як почався коронавірус в нас, то їх перевели на заочне і він через це і сказав, що піде в армію. Бо ковід тоді все навчання перебив і хлопцям, і дівчатам.

Денис пішов у військкомат, щоб пройти строкову службу. У 2020 році він став служити у складі Бригади морської піхоти. Цього року вже мав повернутися до рідного Козятина. Батьки чекали його додому 10 червня. Тато нашого Героя каже, що синові залишалося всього лиш 100 днів до наказу, коли почалася повномасштабна війна, яку росія розв’язала проти України. І ця кривава війна забрала життя Дениса. Козятинчанин загинув на полі бою, захищаючи свою Батьківщину. Йому було всього лиш 21 рік.

— Вони прийняли перший удар звідти, — каже батько Героя. — Зразу 24 лютого хлопці зустріли перші їх всіх (російських солдат — авт.). Через них заходили, через те місце.

Денис Прилуцький загинув у місті Генічеськ, що на Херсонщині. Вже більше місяця цей населений пункт перебуває під окупацією рашистів. Через це Дениса поки не вдалося повернути додому, до Козятина. Нашого Героя поховали на місцевому кладовищі у Генічеську.

— Щойно буде перемога, буде можливість туди поїхати, ми його привеземо додому, — каже Геннадій Прилуцький. — Він не в братській могилі, він в окремій могилі. Ми його знайдемо і заберемо. Біля нього ще дуже багато хлопців, які загинули разом з ним, військові всі. Ми чекаємо, поки все завершиться і він буде вдома. Це навіть не обговорюється, це питання часу просто.

Про те, що Денис Прилуцький загинув на війні, козятинчани дізналися увечері 7 березня. За кілька днів громада і священики зібралися на центральній площі, щоб помолитися за нашого Героя.

Матроса Збройних сил України Дениса Прилуцького посмертно нагородили Орденом ІІІ ступеня «За мужність». Молодий козятинчанин, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться у наших серцях.

Читайте також:

«Залишила його речі, думала, так швидше прийде». Мама розповіла про Віталія Печенюка

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.