«Вони боролись за Україну — ми боремось за них»
- Акції «Поверніть наших рідних додому. Знайдіть безвісти зниклих» — це мирні зібрання родин, які проводять рідні у нашому місті. Вони шукають своїх зниклих безвісті чи полонених рідних. Мета цих заходів — нагадати суспільству та владі про захисників, які нікуди не зникли їх просто треба знайти.
Цього разу в суботу 4-го липня акція«Поверніть наших рідних додому» тривала годину, а саме з 9 до 10. Тривала вона на перехресті вулиць Незалежності та Куликівського, або пам'ятний знак «танк». На безстрокову акцію зібралися члени родин полонених і зниклих безвісти військових та небайдужі жителі громади. Люди тримали в руках портрети своїх рідних і плакати із закликами не забувати про військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли на фронті. Автівки, що проїжджали повз, підтримували учасників сигналами, висловлюючи їм солідарність і вдячність тим, хто розуміє як таким родинам важко.

Під час акції до кординатора групи «Полонені, зниклі безвісті» Тетяни Гуменюк підходили її знайомі і запитували, як приєднатися до їхньої групи наступного разу.
Багатьох вразив банер з портретами 177-ми зниклих безвісті на Покровському напрямку 59 окремої штурмової бригади. У когось рідний зник тільки в червні 2026 року, хтось у цій невизаченості понад 2 роки.

По завершенні акції «Поверніть рідних додому» ми запитали у Тетяни Гуменюк скільки ще знайшлися хто перебував у статусі полонені зниклі безвісті
—Знайшлися ще троє та на превеликий жаль всі за збігом ДНК. Таких у нас вже—18, які повертаються чи вже повернулися додому на щиті і додала.
Сьогодні ми знову вийшли, щоб нагадати: наші безвісти зниклі та полонені Захисники України не мають бути забутими.

Для когось це лише кілька хвилин біля дороги. Для нас — боротьба за тих, кого ми чекаємо кожного дня. За тих, чиї рідні живуть між надією і болем.Дякуємо кожному, хто був поруч, хто сигналив, зупинявся, підтримував поглядом чи добрим словом. Їхня підтримка нас надихає не здаватися. Ми будемо виходити знову і знову. Допоки кожен Захисник не повернеться додому.

Пам’ятайте про них. Говоріть про них. Чекайте разом із нами.
Не мовчіть. Бо мовчання стирає, а пам’ять і розголос рятують.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.