Він міг залишитись інструктором в Англії та повернувся з хлопцями

Він міг залишитись інструктором в Англії та повернувся з хлопцями
  • В передостанній день червня ми прощалися з Героєм України Олександром Трачуком.
  • Він пішов на війну тому, що не міг інакше. Після навчання в Англії міг залишитися інструктором та  відмовився і поїхав захищати Батьківщину.
  • Він любив батьків, дружину синів і Україну. Хотів, щоб над головами його близьких було мирне українське небо.

Зустріла Козятинська громада свого Героя живим коридором біля будинку, де він жив з дружиною і двома маленькими синами. Провести його в останню дорогу прийшли рідні, родичі, друзі і знайомі Олександра, близькі друзі дружини Дар’ї та друзі і знайомі батьків захисника України.

Прощання біля дому Олександра було дуже важким. Близькі та рідні, як могли підтримували дружину Дар’ю.

Відео дня

Попрощавшись біля будинку Героя, траурна колона перемістилася на площу, де громада влаштувала захиснику України ще один живий коридор. Там за загиблим воїном відбувся мітинг реквієм.

Відкрила його заступник директора міського будинку культури Лариса Ромасько. 

— Йде другий рік широкомасштабного російського вторгнення, а у нас другий рік місяць лютий. За цей час наші серця стали глибокими, як океан. Вони розриваються від любові до своїх рідних, дому, землі. Ми усвідомили цінність кожного нового дня з коханою людиною. І навчилися люто ненавидіти ворога... Російський нелюд хоче нас знищити  просто за те, що ми українці. Та заважають цього їм зробити наші захисники. Сьогодні плаче наша громада, плаче Україна та небо, — сказала ведуча мітингу та запросила до молитви за воїном благочинного Вінницько-Тульчинської єпархії отця Романа Масиру та митрофорного протоієрея Василя Влізло. По завершенні заупокійної молитви Лариса Ромасько розповіла біографію Героя 

Олександр народився 23 травня 1994 року в селі Махаринці, навчався в Козятинському училищі та довгий час працював у службі перевезення пасажирів. У 2022 році працював у Київській охоронній фірмі.

7 березня 2023 став на захист України. Був призначений на посаду оператор Першого парашутно-десантного взводу третьої десантно штурмової роти третього  десантно-штурмового батальйону в/ч. А 0224. Олександр проходив навчання у Великобританії.

Як повідомили друзі дружини Олександра, він так добре розбирався в техніці і освоїв програму навчання, що йому було запропоновано залишатися інструктором навчального процесу. Тільки він відмовився тому, що не міг сказати: ви, хлопці, їдьте, а мене залишають тут і він поїхав воювати за Батьківщину. 

На жаль, 18 червня 2023 року під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням, в ході ведення бойових дій в н.п. Новомихайлівка Донецької області Олександр Трачук загинув. У нього залишилися двоє маленьких синів.

Слово мали священник Василь Влізло та міський голова Тетяна Єрмолаєва. Після їх виступів з Олександром стала прощатися громада. Провели козятинці Героя стоячи на колінах.

З площі траурна процесія взяла курс на Махаринці. Ще одну молитву за загиблим воїном провели священники ПЦУ  Роман Масира, Василь Влізло та настоятель Свято-Покровського храму села Сестринівка отець Іван Дуник біля будинку, де пройшло дитинство Олександра. А вже від будинку, де зростав Герой, пішли живим коридором до сільського кладовища.

В живому коридорі помітили директора місцевої школи Валерія Кушкевича.

— Саша вчився у нашій школі, пам’ятаю, як він прийшов у перший клас. Завжди був активний і дуже любив техніку. В школі його поважали тому, що він завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто її потребує. Саша від першого до останнього класу у відношення до роботи був прикладом для інших. Він був дуже хорошим хлопцем. Проводили в останню дорогу Героя 10 однокласників Олександра. Альона, Ірина, Наталя, Юлія, стерши з очей сльози, сказали: Ми завжди в першу суботу червня зустрічаємося класом. В цьому році у нас була 12-та річниця випуску зі школи. Написали СМС Саші,а він відповів, що хоче лише одного, щоб над нами було чисте небо. Пам’ять про нього в наших душах і серцях буде вічною.

Сільський староста Наталія Василюк подякувала батькам за виховання такого сина і закликала всіх стати на коліна, і вклонитися йому за те, що він захистив небо над нами.

Поховали Олександра на Алеї Слави сільського кладовища під Гімн України, а від військових на його ім’я прогримів військовий салют.


 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (25)
  • Тамара Сиваковская

    Вічна і світла пам'ять  ГЕРОЮ.Щирі співчуття  рідним.
  • Анастасія Шубініна

    Вічна пам'ять Герою
  • Марина Стеценко-Ясинская

    Вічна пам'ять Герою
  • Лариса Комар

    Царство небесне, вічна шана Герою🙏

keyboard_arrow_up