Василь Цимбалюк наближав у війні з руським міром нашу перемогу. Характер воїна із сталі, а серце — не витримало

Вячеслав Гончарук

В п’ятницю, 12 серпня у Верболозах був оголошений День жалоби. Громада села прощалася з Героєм України Василем Цимбалюком.
Громада свого земляка зустріла і провела в останню дорогу живим коридором. Заупокійну молитву за померлим воїном провели священики ПЦУ Роман Масира та отець Іван.
Провести в останню дорогу воїна прийшли близькі родичі воїна, його сусіди, знайомі, однокласники та побратими воїна

До будинку, де жив відважний воїн з дружиною та дітьми прийшли багато людей. Більшість з них тримали в руках живі квіти і являли собою живий коридор. Заупокійну молитву за померлим воїном провели настоятель храму святого Іллі отець Роман та настоятель церкви Покрови пресвятої Богородиці Сестринівки отець Іван. По завершенні служби Божої траурна процесія взяла курс до сільського кладовища. Попереду колони несли державний прапор, нагороди захисника України та портрет воїна.

Біля церкви провели мітинг реквієм. Відкрив його староста старостинського округу Володимир Гупяк. Він повідомив, що Василь Цимбалюк народився 17 листопада 1970 року у багатодітній родині в селі Верболози, де й пройшло його дитинство. Тут він у семирічному віці перший раз переступив поріг Вернигородоцької школи, яку закінчив у 1987 році. У 1988 році Василь Цимбалюк був призваний на дійсну військову службу. Проходив військову службу у Нагірному карабасі. Після звільнення в запас працював у місцевому господарстві та в декількох охоронних фірмах. В 2014 році він пішов захищати рідну землю і захищав її дотепер.

Відео дня

Йдуть найкращі. У Верболозах прощаються з загиблим Героєм Василем Цимбалюком

— За період служби в українському війську Василь Цимбалюк зарекомендував себе, як хоробрий, добросовісний, кмітливий та вправний воїн, — наголосив староста старостинського округу та надав слово селищному голові Глуховецької громади Олександру Амонсу. — Шановні присутні, сьогодні ми зібралися з вами, щоб провести в останню путь нашого захисника, нашого Героя, чудову людину, гарного колегу, побратима. Що я хочу сказати: на нас напала орда. Вони не прийшли нас захоплювати. Вони прийшли нас знищити, як націю. Тільки ми цього зробити їм не дамо тому, що саме такі хлопці і дівчата, як наш Василь стоять там і захищають сьогодні нам спокійний день, ясний день, спокійний вечір, мирну ніч. Важко. Всім важко, важко нам, а як важко, їм хто стоїть там і забезпечує нам сонячний ранок. Наша Україна хоч і маленька, але незламна. У нашого Героя був міцний і незламний дух, але не витримало серце. Він віддав найдорожче за всіх нас і за всю Україну, тому давайте вшануємо нашого Героя хвилиною мовчання сказав селищний голова і всі присутні на мітингу опустилися на коліна.

На мітингу реквіємі слово взяв чоловік, якому довелось служити з нашим земляком. Помічник начальника штабу батальйону, Капітан Д. відзначив, що втрата нашого воїна — це великий смуток для родини героя, біль для побратимів і втрата для нашого батальйону і для ЗСУ. Спи спокійно друже, слава тобі земля тобі пухом і Слава Україні, — сказав він.

Провести в останню дорогу нашого захисника прийшли його друзі однокласники. Від них та від себе особисто виступила на мітингу скорботи заступник директора вернигородоцької школи

— Василь Цимбалюк навчався у Вернигородоцькій школі. Мав багато друзів. Був світлою і позитивною людиною. Він любив своє село, любив життя, любив людей і був милосердним до всього живого. З кожним старався знайти порозуміння. Він загинув за нас з вами. Він встав проти російської агресії. Він встав проти руського міра, якому немає місця для нас і для наших дітей. В нашій пам’яті він буде взірцем мужності і відваги. Ми висловлюємо глибоку скорботу рідним і близьким воїна. Ми висловлюємо співчуття дружині Героя Наталії і дітям, сину Максиму, який відвідує наш навчальний заклад і на його маленькі плечі лягає турбота про маму. Світла пам’ять, вічна слава, доземний уклін нашому Герою, — сказала заступник директора з навчальної роботи Вернигородоцької школи Ніла Стрибаль

Після виступу педагога мітинг скорботи закрили. Священик провів ще одну заупокійну молитву і з воїном перед похованням стали прощатися рідні родичі Героя, сусіди всі хто знав Василя Цимбалюка, а від побратимів воїна прогримів військовий салют. Поховали Героя України на сільському кладовищі у його рідних Верболозах

По дорозі додому на виїзді з Верболіз нас зупинили, як вони себе вважають група не публічних людей, які бачили нас на мітингу. Вони через душевний біль не вагаються щось говорити на камеру. Згадуючи Василя Цимбалюка одна їз них каже

— Він любив життя і умів жити, щоб добре було всім хто з ним поруч. Її подруга додає «Справжній козак, надійний і надзвичайно відповідальний чоловік» каже вона. Поки наше небо та землю оберігають такі люди, яким був Василь — нам нічого не загрожує. Адже вони готові покласти своє життя за наш спокій, аби кожен із нас міг зранку прокинутись не від якоїсь недоброї військової звістки, в від співу жайворонка, соловейка чи щебет горобців»

Читайте також:

«Він був чуйним і здатним прийти першим на допомогу»: репортаж з церемонії прощання Сергія Гармишева

Мріяв прогнати ворога і зустрітися з однокласниками. Махаринці прощалися з Броніславом Жмуцьким

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.