Серце Батька трималося лише для одного — попрощатися з Сином

• На Різдво, 25 грудня обірвалося життя Миколи Харахонді з Бродецького — справжнього Батька, який назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.
• 22 грудня провели в останню дорогу його сина-Героя Дмитра Харахондю. Через кілька днів після похорону серце Миколи зупинилося…
• Допис пам'яті про мужнього Воїна, справжнього патріота

Сумну звістку повідомляє Бродецький будинок культури

Як йдеться у дописі, народився Микола Харахондя 5 лютого 1970 року в селищі Бродецьке. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у Бродецькій школі, а згодом здобув освіту в Гущинецькому вищому професійному училищі.

— Сім’я завжди була центром життя Миколи. Щойно створивши свою родину, він невтомно працював, аби дати своїм близьким усе найкраще. У кожному його вчинку були любов, підтримка та турбота. Він збудував дім, у якому з дружиною виростив двох синів-орлів — справжню гордість і натхнення для батьків. Микола був для них ідеалом — прикладом працьовитості, мудрості та мужності. Микола мав одну особливу мрію — посадити садок біля дому. Його уявлення про щастя було простим. Разом із синами він здійснив цю мрію — садок біля будинку став символом їхньої єдності та любові. Тепер кожне дерево в тому садку нагадуватиме рідним про Миколине тепло, доброту та турботу

У 2015–2016 роках Микола Харахондя проявив свою незламну любов до рідної землі, ставши на захист країни в зоні проведення АТО. Служив у складі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Довгі дні, проведені на передовій, виснажливе чекання дзвінків від близьких і омріяне повернення додому… Та навіть після тих важких випробувань він залишився вірним собі — надійним побратимом і другом.

Коли в лютому 2022 року почалася повномасштабна війна, Микола знову, без вагань, приєднався до своїх бойових товаришів у тій самій бригаді. Незламний у своєму дусі, він вистояв перед труднощами війни, навіть попри отримані поранення.

У травні 2022 року його мужність була відзначена почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службіі» ІІІ ступеня.

У 2022 році він отримав позивний «Батько» — як символ мудрості, відповідальності та прикладу для інших. Це ім’я стало відображенням його суті. Для побратимів він був тією людиною, яка завжди вислухає, підтримає і знайде потрібні слова. Його усмішка об’єднувала, а поради надихали.

— Улітку 2024 року страшна звістка про невиліковну хворобу затьмарила дні його родини. Та навіть тоді Микола не здавався — він боровся з усіх сил. Але найбільший удар доля завдала тоді, коли він дізнався про загибель старшого сина, який зник безвісти на фронті.

• На жаль, дива не сталось. Під час бойових дій загинув Герой Дмитро Харахондя

— Його серце трималося лише для одного — попрощатися з сином і провести його в останню путь.Ця місія стала останнім викликом для Батька. Через кілька днів після похорону сина серце Миколи зупинилося… Це страшна втрата не лише для його сім’ї, а й для всіх, хто його знав. Справжній Батько, Людина з великої літери, Патріот, якому ми завдячуємо своїм миром. Страшна доля для справжнього Батька. Не можна описати, який біль відчуває громада, а взагалі неможливо уявити ту рану, яка охопила серця сім’ї Миколи. Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю Миколи Харахонді, — пишуть у групі «Бродецький будинок культури».

Вічна слава та вічна пам'ять Герою

Читайте:

• Минуло два роки, як загинув наш Герой Олексій Маркітан
• В бою за Батьківщину загинув Герой з Непедівки Юрій Шевчук

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.