Серед подарунків — шість кабанів, сувенірні гільзи та ворожий дрон

• В ініціативній групі «Міцний тил», що в Іванківцях, початок року був багатий на події.
• Коли ми до них приїхали, стіни цеху переробки рясніли прапорами тих бригад і батальйонів, яким допомагають волонтери. А ще захисники України нагородами своїх благодійників ювелірними роботами зі стріляних
• гільз.

Коли ми приїхали у «Міцний тил», Ольга Пирогова саме закладала у автоклав реторт пакети з голубцями. Її сестра Катерина Коваль — спеціаліст робити дві, три роботи одночасно. Попросили її, щоб вона розповіла, чи забезпечений «Міцний тил» всім необхідним для безперебійної роботи.

— Виробництво у нас велике. Ще десь на тиждень ми забезпечені реторт пакетами. Кожен коштує 6 гривень. Ми замовляємо 10 тисяч штук. Тобто лише на реторт пакети треба зібрати 60 тисяч гривень. Ми не раз потрапляли у скрутне становище і з допомогою небайдужих до наших захисників людей цех продовжує роботу. Люди допомагають і на цей раз допоможуть. Нас дивує інше. Через вашу газету хочемо донести до людей, які дивуються, що ми постійно просимо одне і те саме, тобто м’ясо, овочі, консервацію, олію, смалець і так далі. Щоб люди розуміли: ми все це швидко переробляємо. За 14 днів у нас було тільки через «Нову пошту» 18 відправок, а це тона вісімсот нашої готової страви, плюс різноманітні смаколики. Ще до нас приїздять родини наших захисників, іноді і самі воїни забирають продукцію, коли мають час і можливість. Тому те, що ми просимо, щоб люди не дивувалися, що, наприклад, сьогодні «Міцний тил» попросив свинину, а через 2 тижні ми знов будемо звертатися до людей з таким проханням. Ми його не продаємо, додому не забираємо. У кого є думка, що тут можна заробляти продуктами — можете долучатися. Нам робочі руки дуже потрібні, — сказала Катерина.

Ольга завершила роботу з автоклавом і про волонтерську роботу вже говорили з нею. Вразило, що весь цех переробки обвішаний прапорами бригад і батальйонів, до яких «Міцний тил» поставляє готову продукцію.

— Це для нас найбільша нагорода, — каже волонтерка і додає: — те, що ми робимо, високо оценено нашими захисниками. Крім прапорів, подивіться, скільки стріляних гільз з ювелірною обробкою нам наші захисники подарували, — з гордістю розповідає благодійниця. 

Серед подарунків від воїнів ще й підарський дрон. Він вже не робить скиди на наших хлопців, а гойдається на мотузці. Того ординського безпілотника і ми погойдали. Після того, як наші воїни приземлили його, цей паразит вже не кусається. Щодо гільз, ми й уявити не могли, що сувенір з нашим Тризубом, це стріляна гільза після обробки воїном-ювеліром. Виявляється, що в окопах на фронті люди різних мирних професій і серед них є ювеліри.

— Коли преса тут, то хочу похвалитися, що у нас радість велика. Ще пару днів тому у нас була скрута з м’ясом. Люди відгукнулися і в один день нам привезли 6 кабанів, — продовжує Ольга, — Сьомого кабана я не рахую, його нашим захисникам віддала моя мама. Найрідніші для неї — це воїни 120 бригади, бригади, де її син Васька воював. 

— Оля, можете цих людей назвати?

— Звичайно можу. Це родина Пилипчуків, родина Заїчків, родина нашого захисника Юрія. Юра і зараз воює, родина Корбут з Вернигородка, родина, на жаль, загиблого нашого воїна Дмитра Шкабури і наша землячка Ірина 

— Скільки вас сьогодні працює?

— Сьогодні нас шестеро. Вже заклали свинячий паштет, голубці, українське рафаелло з салом, у нас великий асортимент і велике виробництво. В середньому кожного дня переробляємо близько 50 кілограм м’яса, близько трьох відер моркви, три відра цибулі, 9 літрів олії. Щоб ви розуміли, якщо нам привезли порося — 150 кілограм, то це на 3 дні.

— Що вкрай потрібно в найближчий час?

—Найперше і найголовніше, це робочі руки і гроші. Останній наш пост відзначили лайкам 3200 людей. Тільки по 10 гривень кожен — це вже 3 тисячі 200 гривень до збору. Розуміємо, що людям важко. Тільки крім як до наших земляків, нам немає до кого звернутися. 

.  

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.