Рідні шукали, до останнього молилися, щоб сталося диво. На жаль... Герою назавжди 37

Рідні шукали, до останнього молилися, щоб сталося диво. На жаль... Герою назавжди 37
  • Сьогодні, 27 січня назавжди до рідної домівки у село Михайлин повернувся Герой Михайло Біліченко
  • Дні, тижні, місяці, роки очікування…
  • Він вважався зниклим безвісти, а разом із цим жила надія — що живий, що повернеться. Та, на жаль, правда виявилася найболючішою — Михайло загинув, захищаючи Україну.

Я повідомляє Самгородок Наш, тіло воїна супроводжував траурний кортеж із автівок, на яких майоріли синьо-жовті знамена. Громада зустріла з державними прапорами, схиленими головами та словами вдячності за службу й відданість.

Про Героя

Михайло Біліченко народився 18 вересня 1985 року у селі Кудлаї Немирівського району у багатодітній родині Володимира Михайловича та Марії Іванівни Біліченків.

У 1988 році сімʼя переїхала до села Михайлин. Навчався у Козятинському ліцеї № 7, який закінчив у 2001 році.

Після навчання у школі розпочав трудову діяльність. Спочатку на цегельному заводі, згодом різноробочим на різних будівництвах. Певний час працював на місцевій фермі у ТОВ «Арчі».Після повномасштабного вторгнення, 05 квітня 2023 року Михайло Володимирович був мобілізований до лав Збройних сил України.

Солдат військової частини А 4279 Збройних Сил України, Михайло Біліченко, гідно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув 20 травня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського р-ну Донецької області. Весь цей час вважався зниклим безвісти.

—  Михайло завжди тихий, спокійний, трудолюбивий. Він був тією щирою людиною, яка завжди прийде на допомогу. Рідні шукали, до останнього молилися, щоб сталося диво. Щоб Михайло повернувся живим додому, де його чекали. На жаль … Йому назавжди 37…

Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими – військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, вчителі, однокласники і всі, хто знав Героя.

Заупокійне богослужіння за українським воїном відбулося в храмі Святого Апостола і Євангеліста Луки с. Михайлин, яке очолив священник Вінницько-Барської єпархії ієрей Олексій Якубівський.

Біля храму пройшов мітинг-реквієм. Із військовими почестями загиблого воїна поховали на кладовищі села Михайлин. На його честь прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.

Вічна пам’ять і слава українському Герою!

Читайте:

«У цей день ми знову згадали Сашика — щирого, мужнього, відданого Україні»

Козятин прощатиметься з Героєм Сергієм Худяковим

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up