Прощалися з Воїном, який назавжди залишиться у пам’яті мужнім та нескореним

• У четвер, 12 березня Самгородоцька громада з глибоким сумом зустріла свого Героя, жителя села Журбинці — Олега Лехкодуха
• У п'ятницю,13 березня громада попрощалася з Воїном, який назавжди залишиться у пам’яті мужнім та нескореним.
• Церемонія прощання.

Про Героя

Олег Лехкодух народився 08 липня 1975 року у м. Козятин у сім'ї Тетяни Дмитрівни та Миколи Олексійовича Лехкодухів.

У 1982 році вступив на навчання у Козятинську середню загальноосвітню школу. Дитинство та юнацькі роки проживав у Козятині, проте всі вихідні та канікули проводив у селі Журбинці, у бабусі та дідуся.

По закінченню школи, вступив до Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту, де здобув спеціальність «помічник машиніста».

Після закінчення навчання в училищі, був призваний на строкову військову службу, яка проходила у м. Біла Церква. Після завершення служби розпочав трудову діяльність на Козятинській нафтобазі.

У 1999 році одружився з коханою Наталею, разом виховували двох чудових донечок, Тетяну та Інну. Попереду життя, плани, мрії… Але їм не судилося збутися…

Після повномасштабного вторгнення, у 2023 році був мобілізований до лав Збройних Сил України, де зі своїми побратимами воював із ворогом у складі військової частини А 4860.

На даний час ніс службу у м. Чугуєв Харківської області. Повернувся додому у коротку відпустку та, на жаль, 12 березня 2026 року доля розпорядилася так, що його серце зупинилося.

• Герой Олег Лехкодух повернувся у коротку відпустку та його серце зупинилося...

Як повідомляє Самгородок Наш, розпочалося заупокійне богослужіння біля будинку, де проживав Герой, далі відправа продовжилася в Храмі Святого Іоана Богослова села Журбинці, яку очолилив священник Православної Церкви України Митрофорний Протоієрей отець Роман Масира у співслужінні з священником Православної Церкви України — Іваном Дуником.

На кладовищі прийшов мітинг-реквієм, під час якого лунали слова щирої вдячності та співчуття родині 

Поховали Героя з усіма військовими почестями на кладовищі села Журбинці.

За душу Воїна піднеслися молитви, на його честь прозвучав Гімн України і військовий салют, як символ вдячності, шани та вічної пам’яті. Сім’ї Героя — вручили Державний Прапор України.

«Ми втратили мужнього Захисника, вірного сина рідної землі, людину, яка до останнього подиху боронила свою країну. Його шлях — це шлях відваги, честі та самопожертви. Біль цієї втрати важко передати словами. Але разом із болем у наших серцях живе безмежна вдячність за його подвиг, за його мужність, за мир, який він виборював для кожного з нас»

Читайте:

Довгий час рідні жили надією та ДНК-експертиза підтвердила — загинув Герой Олександр Яцьков

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.