П'ять уламків в ногах, один — у лікті. На війні поранили козятинчанина Сергія Лефтера

• Наш земляк Сергій Лефтер потрапив під обстріл рашистів на Харківщині.
• На щастя, чоловіка вдалося евакуювати з-під вогню і доправити до госпіталю.
• Наразі козятинчанин проходить лікування у Харкові

Сергій Лефтер — наш колега. Свій перший журналістський досвід здобув у нашому виданні, деякий час працював він і у вінницькій RIA. Згодом переїхав до столиці, де продовжив займатися журналістикою.

Вісім років тому, коли почалася війна на сході нашої країни, містом прокотилася приголомшлива новина — Сергій зник у Слов’янську. Він поїхав на Донеччину як журналіст польського фонду «Відкритий діалог», який мав на меті спостерігати за ситуацією на сході. Прибув до місця призначення 14 квітня. А потім зв’язок із ним зник.

Згодом виявилося, що козятинчанина взяли в полон сепаратисти. Його затримали, коли він розмовляв по телефону. Сергія запідозрили у шпигунстві і звинуватили в причетності до «Правого сектора».

Добу хлопець пробув у будівлі міської ради. Потім перевели до приміщення, де утримували інших полонених. А далі — постійні допити і побиття. Особливо полюбляли приходити посеред ночі. У полоні Сергій пробув 17 днів. Його відпустили, не віддавши документів.

Після звільнення з полону Сергій повернувся до журналістики і навіть написав репортаж «17 миттєвостей полону», де описав свій досвід. Він працював у різних інтернет-виданнях, був власним кореспондентом «РБК-Україна». У 2018-му почав працювати у сфері PR. Полишити улюблену роботу і взяти зброю козятинчанина змусила повномастшабна війна. Щойно рашисти пішли у наступ, Сергій вступив до територіальної оборони Києва.

У четвер, 16 червня, наш земляк отримав важке поранення на фронті. Про те, що сталося, нам розповів Олександр, брат Сергія Лефтера. Спочатку підрозділ, де служив наш земляк, був у Харкові, на Північній Салтівці. Потім їх перекинули на іншу позицію, близько до кордону із рашистами. Там місцевість, яка добре проглядається ворогом. Чисте поле, «зеленка» збоку, сховатися ніде.

— Точка їхня уже була пробита, — каже Олександр. — Вони, як то кажуть, ще й валізи не встигли розпакувати, як їх накрили. Там навіть двох людей залишати не можна. А їх залишили. Я навіть не знаю, скільки їх було.

У результаті обстрілу Сергій отримав поранення — п’ять уламків у ногах, один — у лікті, ще до десяти осколкових посічень на нижніх кінцівках та опік на пів обличчя. На щастя, його разом з іншими пораненими побратимами вдалося вивезти із зони бойових дій і доправити до лікарів.

— В лікті уламок залишився, — розповідає Олександр. — Лікарі сказали, що виймати не будуть. Права сторона обличчя повністю обпечена. Якби не спеціальні окуляри, які йому волонтери передали, він би міг осліпнути.

Спершу козятинчанин був в одному госпіталі, потім його доправили до іншого. Олександр каже, попри біль, попри все, що сталося, Сергій не втрачає оптимізму.

— Ми у вихідні, як побачили його на відео, очманіли, — додає Олександр. — Дзвонили по відеозв’язку. Він ще намагається посміхатися, але там жесть.

Ми запитали в Олександра, чи потрібна фінансова допомога на лікування його брату.

— Я вже з’ясував через своє керівництво, через волонтерів і через невістку, сказали, що поки все нормально, поки нічого не треба, — відповідає чоловік. — Там все нормально — і лікарі хороші, і допомога йде.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.