Невмирущість подвигу Богдана Жмуцького

Вячеслав Гончарук

Сьогодні, 28 березня минуло три роки, як жорстока війна обірвала життя молодого захисника України—, розвідника-кулеметника розвідувальної групи спеціального призначення 71 окремій єгерській бригади десантно-штурмових військ, жителя селища Глухівці, — Богдана Жмуцького. Захід пам’яті Героя-земляка пройшов на сільському кладовищі.

Вшанувати пам’ять загиблого воїна прийшли друзі Богдана, близькі родини Героя, сусіди та керівництво селищної ради. З словами вдячності воїну-Герою і щоб розділити біль з родиною Героя- земляка до присутніх звернувся селищний голова Олександр Амонс.

А присутні згадували, що Богдан був людиною честі, прикладом мужності та відданості. Його внесок у життя Глуховецької громади та його подвиг на війні не мають терміну давності.

— Народився Богдан, 31 липня 1991 року, в селищі Глухівці. Ріс в сім’ї, де панували любов та повага до батьків і Батьківщини. Від батька він взяв найкращі чоловічі риси характеру, виріс справжнім чоловіком.

Навчався в Глуховецькій школі, яку закінчив в 2008 році із золотою медаллю. Продовжив навчання у Вінницькому педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського за спеціальністю «Трудове навчання та технології». Допомагав батькові у справі реставрації м’яких меблів. А згодом, після його смерті, замінив його. Був майстром на всі руки, у кожному куточку селища Глухівці і за його межами лишився від Богдана його талановитий слід.

Богдан любив життя, мріяв про сімейний затишок. Разом із щасливою родиною планували майбутнє, але війна все зруйнувала. 15 лютого 2023 року Богдан Жмуцький був призваний до лав Збройних Сил України на військову службу захищати Батьківщину від ворога.

Та вже 28 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, звільняючи мирну українську землю від рашистських окупантів, загинув нескорений Син України, житель селища Глухівці, солдат — Жмуцький Богдан Павлович.

Три роки тому ми втратили вірну, порядну і доброзичливу людину, і це особлива непоправна втрата для його родини. Ніколи рідні не виплачуть сліз, а ми — ніколи не можемо пробачити загибель наших хлопців таких, як був Богдан. Ми втрачаємо дійсно найкращих — з вищими освітами та майстрів з золотими руками.