Наших воїнів маємо пам’ятати вічно
- Сучасна російсько-українська війна триває з 2014 року. Повномасштабне вторгнення московії в Україну в лютому 2022
- року остаточно зірвало маску нелюдів путінського режиму та відкрило нову сторінку героїзму захисників України в боротьбі за соборність, незалежність, суверенітет та територіальну цілісність
- України.
Починаючи з 2019 року ми відзначаємо День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і і територіальну цілісність України
Бої за Іловайськ у 2014 році стали однією з переломних точок початкової стадії російсько-української війни. А 29 серпня 2014 року відбувся один найтрагічніших епізодів російсько-української війни. Тоді агресор вихід українських воїнів з оточення по зеленому коридору по російськи накрив вогнем. Внаслідок цього сотні наших захисників поклали свої життя на вівтар свободи у соняшникових полях під Іловайськом. 366 українських воїнів в тому коридорі полягли, 429 зазнали поранень 158 зникли безвісті і 300 вояків потрапили в полон.Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Сонях не тільки нагадує про мужність наших воїнів, але й символізує життя.
У нашому місті о 19 годині 29 серпня біля меморіальної плити загиблим воїнам АТО-ООС відзначили День пам’яті захисників України, які загинули за суверенітет і територіальну цілісність України. Біля пам’ятника загиблим воїнам пройшов мітинг пам’яті на якому зібралися родини загиблих воїнів, військові, поліцейські, представники влади і місцеві жителі та духовенство.
Відкрила мітинг пам’яті ведуча заходу Ольга Безпалько. Вона в своєму вступному слові нагадала про Іловайську трагедію та закликала до пам’ятника загиблих воїнів і до портретів Героїв покласти квіти та запалити лампадки.
Після покладання квітів ведуча запросила до молитви за воїнами, які відлетіли янголами духовних отців: козятинського військового капелана отця Олександра, Благочинного Вінницько-Тульчинської єпархії митрофорного протоієрея Романа Масиру, настоятеля храму Покрови пресвятої Богородиці митрофорного протоієрея Василя Влізло, настоятеля храму Різдва пресвятої Богородиці УГКЦ Антона Бориса та настоятеля костелу Матері Божої Доброї ради Валерія Добровольського.
Після панахиди до присутніх звернувся військовий капелан. Він сказав, що у нас є воля, яку ми боронимо і за яку вмираємо і іншого шляху у нас немає. Якщо ми здамося, то загинуть наші сім’ї пропадуть наші діти тому ми боронимо і віримо, що переможемо тому, що з нами Бог з нами правда. Є Божественна воля, яка нас веде до перемоги. Ми не тільки повинні боротися на полі бою. Ми повинні допомагати нашим захисникам всім чим тільки можна, хто може донатами донатьте, хто може фізичною працею - включайтесь до волонтерських рухів, хто може допомогти продуктами - допомагайте продуктами разом з волонтерами. Ця війна для нас всіх. Перемога буде за нами, а щоб її пришвидшити ми повинні допомагати нашим захисникам зазначив військовий капелан.
Рідні близькі Героїв ще раз підійшли до Алеї слави і пам’яті. Хто біля своїх рідних поправляв квіти, хто переставляв на інший бік запалену лампадку та відійшовши від портретів витирали сльозу. Всіх їх переповнювала гіркота втрати. Це бачила й ведуча мітингу. Вона глянула в свою планшетку і не закрила мітинг пам’яті. Наших Героїв ми повинні пам’ятати вічно.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Культура Місто
Галина Дука
Валентина Токова
Ірина Гумінська