«Ми стоїмо на блокпостах тому, що це потрібно державі»

Фото ілюстративне

Місцеві активісти патрулюють вулиці своїх сіл, проводять навчання з військової підготовки, медичної допомоги, проводять патрулювання, облаштували блокпости. Щоправда, перевіряти документи на блокпостах не мають права, бо не зареєстровані в ТЦК.

На одному з блокпостів нашого колишнього району стався інцидент. Чоловік у формі на позашляховику об'їхав блокпост без зупинки. На наступному блокпосту йому перегородили дорогу і завадили руху. Як з’ясувалося водій іномарки був незадоволений, що через багато блокпостів йому доводиться часто зупинятися. 

— Хто ви такі, щоб перевіряли у мене документи? – заявив він.

Дійсно, добровольчі батальйони, які не пройшли реєстрацію ТЦК (Територіальні центри комплектування –  колишні військкомати) не мають права на перевірку документів. Але хто міг уявити, що звичайним українцям доведеться захищатися від окупантів і будувати блокпости? 

На блокпосту підтвердили інцидент і запитують: якщо у тебе все в порядку то чому не показати документи? Якщо по роду служби військовий не хоче висвітлювати документи то на то мусить бути пароль чи пропуск. 

– У нас був випадок, що водій автівки з трьох спроб не зміг назвати вірно пароль і ми його здали у тероборону. – розповідають добровольці. – Ми стоїмо на блокпостах тому, що це потрібно державі. Стоїмо, щоб захистити наших жінок і дітей. Те, що ми патрулюємо села, дає свої плоди. Від 24 лютого у наших селах немає жодної крадіжки

— За цих 25 днів проведена велика робота. Ми несемо службу на двох блокпостах плюс 50 чоловік задіяні на чергуванні сіл. В центрі сільської громади за сприяння сільського голови відкрито навчання з військової справи, а саме прийоми рукопашного бою, медична допомога пораненому та транспортування його з поля бою, володіння автоматичною зброєю та з комплексів ПЗРК. Але на блокпостах ми не маємо права перевіряти документи. То для чого ми там тоді стоїмо? – сказав командир добровольчого батальйону Ігор.

Селяни підтримали його і жартома кажуть: «Хто не хоче показувати документи, то нехай наші села обїжджають стороною»

Офіцер у відставці Петро каже, що не може за станом здоров’я рівнятися з молодими. – Моя сила і зброя у досвіді, який я передаю. Вдячний, що у нашій громаді є такі люди, як Ігор, який все це організував. – каже він. – Село у нас не дуже велике та на захист інтересів держави виходить багато людей. В основному наш народний батальйон складається зі спілки мисливців, який доповнюють місцеві та вимушені переселенці з столиці. Я також мисливець тільки через те, що втратив здоров’я можу допомогти односельчанам лише досвідом. На блокпосту, де я іноді чергую, все зроблено майже за військовим стандартом. Є на посту засоби, як для оборони об’єкта так і для знищення ворога. Сам блокпост побудований таким чином, що водій  під’їжджаючої  до блокпоста автівки бачить не всіх, що дає змогу воювати з групами ДРГ. На цьому блокпосту несли службу наш сільський голова і «палочка-виручалочка» нашої громади Володимир Іванович. Він ще й дав техніку, щоб розставити бетонні плити. Я не розумію, навіщо відправляти додому тих,  хто вийшов Україну з рушницями захищати, – так завершив свою думку військовий Петро.

Додому поверталися тими ж блокпостами. Кинулись в очі засіяні пшеницею поля. Щоб зібрати врожай треба прогнати з нашої землі окупанта.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.