Легше тонну м’яса переробити, ніж знайти робочі руки
- Допомога армії. Минулого місяця Ольга Пирогова звітувала про півріччя роботи цехів переробки продуктів.
- За цей час переробили 21 порося, виготовили більше 10,5 тонни готової продукції. Від звіту минув місяць, а дівчата вже переробили
- ще шість подарованих поросят. Чим ще живе «Міцний тил»?
У понеділок, 4 листопада, ми побували у волонтерів ініціативної групи «Міцний тил». Коли ми приїхали, в цеху переробки працювали Катерина, Ірина та Ольга.
— У вас завжди в цехах багатолюдно, а сьогодні вас тільки троє, — прямо з порога звертаємося до Катерини.
— Так ми вже два тижні так працюємо: я і Оля. Сьогодні Іра прийшла і тьотя Галя перетирає реторт пакети в цеху готової продукції. У нас військових з передової більше приїжджає, ніж місцевих помічників. Хочу показати вам шеврончик від «Ромашки». Хлопців завантажили і бережи їх Боже, а ми їм дякуємо за захист. Якщо сказати по правді, то нам два тижні підряд працювати вдвох з Олею без помічників дуже важко фізично. Важко й морально, тому що замовлень на готову продукцію від хлопців багато, а ми не в змозі їх забезпечити. Три посилки вже поїхали, ще дві посилки завантажили наші захисники, і ми їм щиро дякуємо, що вони завітали до нас. Маємо ще три заявки. Воїни звертаються, а ми не можемо на якесь число чогось обіцяти. Тому просимо робочих рук. Щодо ініціативної групи «Міцний тил», то він працює і буде працювати до перемоги, — каже Катерина.
— Катю, а сьогодні ви чим займаєтесь?
— Пакую сало хлопцям. Те, що їм Владік Тучак закоптив. Він завжди підтримує наше виробництво і підтримує наших захисників. Також закриваємо рагу з м’ясом, варимо сировину на завтрашній паштет, готуємо українське рафаелло — сало з часником і приправами. Оля — на розфасовці нашого рагу, а тьотя Галя прийшла нам на допомогу перетирати пакети і чистити овочі. Роботи у нас по саму зав’язку. Робочих рук не вистачає, але ми надіємося, що з помічниками ми справимося і замовлення хлопців будуть виконані, а наші проблеми будуть закриті.
Ніяк не могла підключитися до розмови волонтер Ольга Пирогова. Телефонують захисники з фронту, останній з Курського напрямку.
— На середу хлопці просять передачу, а я не впевнена, чи встигнемо, — каже вона.
— Мусимо встигнути, — стоячи біля великої каструлі, відгукується Катерина.
— До речі, Леонід Жебелев нам подарував електром’ясорубку, він зараз також воює на одному з напрямків, — каже Ольга.
— Хто ці люди, які передали у «Міцний тил» для ЗСУ шість кабанів? — запитуємо Ольгу.
— В основному це роблять родини загиблих воїнів чи родини, чиї сини воюють на фронті. Це родина Героя Білецького — двоє поросят, Сергій Петрик, Олег Ярощук, мама Героя Оксана Лавровська, і люди, які донатили на моно карту. Ми закупили на 7500 грн м’яса 100 кг. Родини воїнів кажуть, що чужих захисників у нас немає, всі наші і всі рідні. Одного кабанчика нам навіть привезли із Турбова.
— Олю, а які питання, крім робочих рук у «Міцного тилу» першочергові?
— Так, робочих рук нам не вистачає найбільше. Маємо велику проблему з банановими ящиками. Вони ж назад не повертаються. Ми навіть можемо їх купити за ціною макулатури у тих, хто хоче на них трохи заробити. З овочами ніби поки все добре, але зайвим у нас нічого не буває. Хто може з нашими захисниками чимось поділитися, ми будемо тільки раді. Запас у нас поки є, але найменший — з картоплею. Просять хлопці і теплі речі.
Наостанок нашої зустрічі ми запитали у волонтерки, як допомагають ініціативній групі депутати міської ради?
— Запитайте щось легше. За сім місяців нашої роботи у нас була Тетяна Єрмолаєва і Ірина Слободяник і більше нікого. З сусідніх громад є допомога. Ось недавно наш земляк Олександр Сауляк приїхав, запитав, що нам на зиму потрібно. Він привіз нам у цех готової продукції три електрообігрівачі, адже взимку там могло все замерзнути. Приїде наш друг Юра Кирій і підключить обігрівачі. У цеху переробки тепло буде йти від газових плит та від автоклавів. У депутатів нашої міської ради за 7 місяців, як ми відкрились, для нас не знайшлося часу.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Людмила Шевчук
Марія Дудич
Довгі Роки...
Порівнюючи із баатімями
Не можу собі як ті люди
Важко правцюють в віддачу
Для ПЕРЕМОГИ...Навіть не
Рахуючись з своїми Силами
І часом....... 💕💘💖💔💙💛💕
Не Всі ми є однаковими в
Україні Якби було б побільше
Таких людей ......то і ми би
Вже і побачили б якесь світло
В тунеліНа жаль щось не так
Konstantin Farber
Olga Kutsak