«Коли ми їх спробували самі, у нас просто виросли крила». Готують мамин борщ для ЗСУ

• Козятинчани роблять сухі борщі для військових.
• Усе для того, аби подарувати нашим захисникам, які стоять на передовій, краплинку домашньої атмосфери.
• До страви додають м’ясо та квасолю. Вже відправили воїнам більше 500 порцій, тепер підняли планку до тисячі

Волонтерка Світлана Романова тримає в руках вакуумований пакет. Крізь прозору плівку проглядаються різнокольорові тоненькі смужки. Це інгредієнти «Маминого борщу» — страви, яку на початку червня почали готувати для наших захисників.

— Наші хлопці почали від’їжджати і їм потрібно було щось їсти, — розповідає Світлана. — Скажу відверто: для мене це була гора, на яку я просто не хотіла не те що підніматися, а навіть обходити. Тому що це величезний об’єм роботи. Дуже багато потрібно затратити часу. І ми ж розуміємо, що ми живемо в місті, а не в селі. Простіше це зробити в селі, де в людей все є на городах. Думали, де ми будемо брати овочі, як ми будемо це робити? Але все склалося так, що нам допомогли придбати професійні сушарки і ми вирішили, чому вони будуть чекати яблук до серпня, і почали пробувати.

Ідею підгледіли у волонтерок із Тернополя. Із рецептурою допомогли глухівчанки, які ще раніше почали готувати сухі борщі для військових. Адже потрібно не просто подрібнити висушені овочі і скласти їх у пакет, тут все розраховано по грамах і якщо не дотримуватися пропорцій, борщ перетвориться на кашу чи взагалі буде як вода. Козятинські волонтери додали свої технології нарізання, сушіння і виготовили першу партію. Коли спробували самі, були вражені — вийшов справжній український борщ, смачний та наваристий. Спершу його назвали «Борщ із любов’ю». Тепер це «Мамин борщ». Саме так страву прозвали військові.

— Це пакетик на 200 грамів, — показує Світлана. — Тут шість порцій. Пакетик можна покласти в розвантажувальний жилет, в кишеню. Здобувши три літри води, шість людей можуть поїсти гарячого смачного борщу як удома. Додається томатна паста, всі спеції. Ми кладемо сюди м’ясо обов’язково, щоб це було ситно. Тому що буває так, що є можливість його зварити і додати тушонку, а буває, що тушонки у хлопців немає.

До борщу додають свинину, курятину або яловичину. Світлана каже, підходить будь-яке м’ясо, головне очистити його від жиру, плівок, прожилок та, якщо це курятина, шкіри. Якщо цього не зробити, навіть сушене м’ясо почне зацвітати. Спочатку волонтери купували вирізку самі на ринку, зараз із м’ясом допомагають підприємці та міський голова. Був період, коли не мали буряків, тоді зробили декілька партій супу. Він виявився таким самим смачним, як і борщ, але до нього також обов’язково додають м’ясо. Його відварюють, подрібнюють і висушують.

Ще один обов’язковий інгредієнт «Маминого борщу» — квасоля. Окрім овочів додають також спеції, складають у прозорі пакети і вакуумують. Термін зберігання такої смакоти — рік. Хоча розходиться він значно швидше.

— Коли ми їх спробували самі, у нас просто виросли крила, — каже волонтерка. — Тому що ми тут можемо собі дозволити їсти те, що ми хочемо, і нам це було смачно. Ми робимо, рухаємося далі. Просимо людей, щоб приносили продукти. Це все варимо, тремо, сушимо, подрібнюємо, пакуємо і відправляємо. Вже ми придбали електром’ясорубку й овочерізки, бо спочатку терли все вручну. У нас була велика планка — 500 штук за місяць зробити. Ми її досягли менше ніж за місяць. Уявіть, 500 на 6 порцій — це три тисячі людей поїсть і скажуть «Боже, дякую, що я не голодний» і мама буде задоволена, що її син поїв.

Зараз волонтери мають на меті виготовити партію в тисячу штук. З’явилася можливість придбати ще три сушарки. Роботи вистачає, тому що потреба зростає — нашим борщем ласують військові не лише з Козятина. Щодня на крихітній кухні разом працює 8–10 волонтерів. Шестеро з них п’ять місяців готують без вихідних.

— Шукаємо можливості, щоб розширитися, — продовжує Світлана. — Зараз підуть овочі, їх треба переробляти. Скільки людей воює і якщо це протягнеться до холодів, то потреба зросте ще більше. Ми маємо це робити і на зараз, і має бути резерв.

Не лише гарячі страви, а й ласощі

Сухі борщі — не єдине, що виготовляють наші волонтери для військових. Вони ще й печуть печиво і роблять енергетичні батончики.

— Почали ми з того, що на початку повномасштабної війни я принесла з дому дві побутові духовки, — згадує Світлана. — Ми купили два мішки борошна і сказали: «Все, що ми можемо зробити руками, що ми вміємо, ми будемо робити».

Так волонтери стали випікати печиво за бабусиним рецептом, використовуючи смалець. Воно крихке і довго зберігається. Щойно зробили партію, одразу відправили. Скільки випекли — навіть не встигали рахувати. Світлана каже, зібрали у людей в районі весь смалець, який був.

— Коли ми почали рахувати, це був десь третій місяць війни, ми зрозуміли, що тільки одного смальцю ми випекли 2 тонни, — каже волонтерка. — Якщо порахувати ще борошно, цукор, маргарин, це вже йде рахунок на тонни.

Паралельно з печивом готують енергетичні батончики. Хоч вони невеликі за розмірами, але надзвичайно ситні. Однієї порції в 90 грамів цілком вистачає, щоб втамувати голод. Фініки та родзинки, які є обов’язковими інгредієнтами, дають поживні речовини та енергію.

— У середньому в день ми можемо робити до 30 кілограмів батончиків, якщо в нас є продукти, — каже Світлана. — Коли сушарки закладені і сохнуть, ми паралельно готуємо батончики, а люди печуть випічку. Ми приймаємо будь-яку допомогу, тому що потреби зростають і коли у нас є продукти, ми собі можемо спланувати час, у нас немає простою. Одна зміна йде, друга зміна приходить. Нам допомагають люди з церкви. Діти працюють нарівні з дорослими. Вони і кур’єри, і на закупці.

Якщо маєте бажання і можливість допомогти продуктами чи коштами, телефонуйте за номером 093 783 75 35.

 

Читайте також:

Зібрали гроші для Ромчика, який постраждав через ракетний обстріл

«Автомобілем будуть евакуювати поранених». Організували збір коштів на авто нашим захисникам

Понад сто тисяч гривень зібрали на квадрокоптер для наших захисників

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.