Десять місяців великої війни: хронологія подій у Козятині

• У суботу, 24 грудня було рівно десять місяців від початку повномасштабного вторгнення.
• Воно докорінно змінило життя кожного з нас.
• Повітряні тривоги, прильоти та вимкнення світла — це далеко неповний перелік всього, що нам довелося пережити. Пропонуємо пригадати, що відбувалося в Козятині від 24 лютого

У перший день великої війни рашисти під ранок атакували військові об’єкти у різних куточках України, зокрема три з них — на Вінниччині. Обстріляли військові частини у Бохониках, Тульчині та Калинівці. Козятин того дня ще не зачепило, та новина про те, що росія почала повномасштабне вторгнення, наполохала усіх мешканців міста.

Того дня запровадили комендантську годину, яка триває і досі. Відтоді перебувати у громадських місцях та на вулиці в нічний час без спеціальних перепусток не можна.

Окрім комендантської години, в перший день великої війни по всій громаді вимкнули вуличне освітлення, а згодом запровадили режим світломаскування — людей закликали в темну пору доби завішувати вікна, у під’їздах не вмикали світло, а об’єкти торгівлі вимкнули вивіски та зовнішнє освітлення. За декілька днів по всій території області ввели сухий закон. Заборона на продаж алкоголю тривала до кінця березня.

Хто ховався, а хто знімав гроші

П’ятниця, 25 лютого. На годиннику 13:10. У Козятині вперше загуділи сирени. Спочатку мешканці міста не зрозуміли — це тривога навчальна, чи реальна загроза. Збивало з пантелику ще й те, що напередодні поширювали повідомлення, що близько 13 години у п’ятницю начебто буде перевірка системи оповіщення.

Коли люди усвідомили, що сирена справжня, вони взяли свої тривожні валізи і стали виходити з будинків. Чимало козятинчан попрямували в укриття, багато з них йшли до сховищ разом зі своїми домашніми улюбленцями. На обличчях більшості читалася тривога. Та сирени наполохали не всіх. Козятинчан, які стояли біля банкоматів, повітряна тривога зовсім не злякала. Під виття сирен вони продовжили чекати в черзі.

Приблизно опів на третю дня оголосили відбій. Всі видихнули з полегшенням, та спокій тривав недовго — вже о 17:05 сирена загуділа знов. Надвечір міський голова Тетяна Єрмолаєва записала у Фейсбук відеозвернення, у якому наголосила, що під час воєнного стану навчальних сирен не може бути і нагадала, як діяти під час оголошення тривоги.

Допомагали евакуйованим

Повномасштабна війна змусила багатьох українців покинути свої домівки. Наші громади, зокрема і Козятинська, прийняли тисячі переселенців. У місті організували декілька гуманітарних штабів, де внутнрішньо переміщеним особам почали видавати гуманітарну допомогу. Це не лише продукти харчування, а й одяг, побутова хімія, посуд та матраци.

Чимало людей, які евакуювалися залізницею, просто проїжджали через Козятин транзитом. Тут їх гостинно зустрічали наші волонтери. Просто на вокзалі вони організували волонтерський штаб і перші тижні повномасштабного вторгнення виходили до поїздів і роздавали людям, що приїжджали на евакуаційних рейсах, безкоштовні бутерброди, гігієнічні набори та гарячий чай.

Важкі втрати

Середа, 9 березня. Того дня громада проводжала в останню путь Віктора Чернюка, 36-річного козятинчанина, життя якого забрала війна. До початку повномасштабного вторгнення він працював на залізниці. У перші дні великої війни Віктора мобілізували і відправили до Вінницького аеропорту. Рашисти атакували летовище 6 березня. Під завалами загинуло десять осіб. Через деякий час у громаду прийшла страшна звістка — один із загиблих — наш земляк, Віктор Чернюк. Прощалися з воїном не на площі, а в дворі будинку, де він жив разом із дружиною та двома дітьми. Поховали бійця на Алеї слави міського кладовища.

Загалом за десять місяців великої війни Козятинщина втратила майже півсотні військових, серед них — одна дівчина. Чимало полеглих бійців навіть не були одружені. Звістка про загибель кожного відкликається пекучим болем.

Перша атака з повітря

Вівторок, 5 квітня. О дев’ятій годині вечора у місті черговий раз залунали сирени. А близько 22:30 козятинчани почули сильний вибух. У домівках заструсилися шибки та двері. Це не на жарт налякало мешканців міста. Через деякий час міський голова Тетяна Єрмолаєва у соцмережах звернулася до козятинчан і закликала не поширювати фото та відеоматеріали й повідомила, що на місці події працюють спеціалісти.

Вранці наступного дня у телеграм-каналі «Україна 24» з’явилася інформація про те, що рашисти атакували з повітря об’єкт інфраструктури в Козятині. На щастя, тоді все обійшлося без жертв.

Ворожа ракета забрала життя

Вдруге рашисти атакували нас із повітря 25 квітня. О 6:56 оголосили тривогу. Приблизно за годину знову пролунала сирена і чимало козятинчан подумали, що тривога завершилася, втім ані додаток «Повітряна тривога», ані жоден з офіційних телеграм-каналів не повідомляв про відбій. За декілька хвилин мешканці міста почули звук, схожий на те, як пролітає літак, але дуже швидко. Спершу один, потім другий. Виявилося, що то були ворожі ракети. Ті, хто був на той момент на вулиці, не лише чули, а й бачили їх на власні очі. А потім пролунали вибухи.

Ціллю рашистів став об’єкт інфраструктури неподалік від Козятина. У будинках поблизу місця, куди влучили ворожі ракети, повилітали шибки. У багатьох оселях знесло шифер з покрівлі, а зі стелі посипалася штукатурка. Пізніше стало відомо, що ворожі ракети атакували також Жмеринку. В Укрзалізниці повідомили, що на дільницях Шепетівка-Козятин, Жмеринка-Козятин та Козятин-Фастів відсутня напруга в контактній мережі через пошкодження тягових підстанцій, тому поїзди на цих напрямках рухаються із запізненням. Згодом в Службі безпеки України повідомили про затримання трьох осіб, яких запідозрили у коригуванні ракетних обстрілів у Козятині та Жмеринці.

Рашистські ракети, які влучили в об’єкт інфраструктури біля нашого міста, забрали життя п’ятьох людей. Серед них — залізничник В’ячеслав Франчук, який працював в ЕЧ. О 8 годині ранку чоловік заступив на чергування, а за 15 хвилин на підстанцію прилетіли ракети. Без батька залишилося двоє дітей. Проводжали В’ячеслава в останню путь на центральній площі.

Нагородили Золотою Зіркою

Четвер, 6 жовтня. Президент Володимир Зеленський присвоїв військовому з Козятина Дмитру Фінашину звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Йому чудом вдалося вижити після того, як він поранений дві доби пробув сам у посадці без їжі та води.

Під час важкого бою Дмитро отримав поранення обидвох рук. Від втрати крові козятинчанин втратив свідомість, а коли отямився, поруч вже нікого не було. Організм ослаб настільки, що підвестися на ноги Дмитро не міг. Він повзком пробував дістатися до своїх позицій, але сил не вистачало. Тож боєць залишився в посадці, пив воду з калюжі, періодично втрачав свідомість і постійно бачив галюцинації.

За два дні його випадково знайшла група військових, які йшли по своєму завданню. Вони пішки евакуювали Дмитра, після чого бійця доправили до лікарні. Медикам довелося ампутувати вказівний палець правиці і ліву руку повністю. Наразі боєць проходить реабілітацію і готується до протезування.

Світло по годинах

Вдруге від початку повномасштабного вторгнення вулиці Козятинської громади поринули у темряву. Ліхтарі вимкнули після того, як 11 жовтня під час чергової повітряної тривоги рашисти атакували дронами-камікадзе енергетичні об’єкти України. Під прицілом росіян була і Ладижинська ТЕЦ, що на Вінниччині. Тоді ми ще не відчули на собі наслідків руйнувань енергетичної інфраструктури, тому що світло в домівках не вимикали.

Рашисти продовжили цілити в енергетичні об’єкти України і з кожною новою атакою ситуація ставала дедалі гіршою. У вівторок, 15 листопада ворог пошкодив 15 енергетичних об’єктів. У Козятині того дня відбулося аварійне відключення електроенергії — зникло не лише світло, а й зв’язок, у багатоповерхівках не було води. Близько десятої вечора подачу електроенергії відновили, втім через ситуацію, яка склалася в енергосистемі, почали застосовувати графіки відключень. Відтоді світло у наших домівках з’являється лиш по декілька годин на добу.

 

Читайте також:

Шість пострілів з «Джавеліна» — і всі без промаху. Що говорив про нашого земляка президент Америки

«Танк, який був накритий нашою сіткою, до цих пір є»

Як працюватиме наша лікарня у разі блекауту?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.