«Був готовий шматувати ворога, але ворожа куля спинила». Козятин прощався з Олександром Мартюшевим

• Сьогодні у Козятині знову день жалоби — громада проводжала в останню путь Олександра Мартюшева, воїна, який віддав своє життя за Україну.
• Наш земляк поліг на полі бою на Донеччині 20 квітня. Про загибель Героя стало відомо лиш сьогодні

П’ятниця, 29 квітня. На центральній площі міста зібралися люди. На обличчі кожного печаль і смуток, бо прийшли козятинчани попрощатися з Героєм, життя якого обірвала війна, розв’язана рашистами.

О 14-ій на площу прибула траурна процесія. Попереду несли гілочку аличі, заквітчану білим цвітом; різнобарвні стрічки, прив’язані до неї, гойдалися від вітру.

Ця гілочка — ознака того, що наш Герой не був одружений. Йому було 27 років. Олександра Мартюшева у перші дні повномасштабної війни призвали до війська. Разом із побратимами він потрапив на Донеччину, де боровся проти ворога. На превеликий жаль, 20 квітня він загинув. Ворожа куля, що поцілила в молодого чоловіка, обірвала його життя.

Громада зустріла Героя на колінах. Мітинг-реквієм пам’яті Олександра Мартюшева оголосили відкритим. Зазвучав Гімн, козятинчани, які прийшли на площу, поклали руку на серце. Після цього до присутніх звернулася Світлана Рибінська.

— Олександр був націлений на перемогу і готовий був далі шматувати ворога, але ворожа куля його спинила, — сказала Рибінська. — Немає слів, щоб передати біль та розпач через непоправну втрату. Ми щиро співчуваємо сім’ї загиблого.

До поминальної молитви запросили священиків Православної церкви України. Святі отці відчитали молебень.

Після цього взяла слово очільниця громади Тетяна Єрмолаєва.

— Олександр — дитина, бо в мене в самої син 94 року народження, — сказала міський голова. — Він знайде спокій в нашій землі. Наша громада за нього буде турбуватися. Він буде нашим Героєм на Алеї слави. Ми точно будемо до нього приходити, тому що він віддав найцінніше, що в нього є — своє життя. Ми будемо молитися за цих дітей, які, не вагаючись, пішли, знаючи, що їх може чекати. Вони всі воїни, вони всі ангели, вони всі Божі діти. Немає тих слів, які можуть заспокоїти родину, рідних, знайомих. Їх просто не існує. Все, що ми можемо — віддати шану, повагу і пам’ять Герою нашої країни і нашого міста Олександру.

Зі словами скорботи до присутніх звернувся отець Роман Масира.

— Ми як український народ, заради якого сьогодні віддається життя, повинні цінувати, шанувати і пам’ятати, наскільки велику ціну покладають задля майбутнього, — сказав Масира. — Чи може людина оцінити людське життя, яке є паростком майбутнього? Адже з того воїна мало би вирости дитя, і не одне. Він мав би ще зробити чимало добрих справ. Він ще мав би засвідчити багато вчинків, достойних українського народу, але сьогодні Господь його покликав до оселі Царства Небесного.

Після виступу отця почалася церемонія прощання. Тривала вона не довго, адже через те, що про похорон повідомили за декілька годин до того, як він мав відбутися, на площі зібралося небагато людей. Козятинчани підходили до труни і ставали на коліна. Клали гвоздики, троянди і нарциси. 

Коли церемонія прощання завершилася, до присутніх наостанок звернулася Світлана Рибінська.

— Ми боремося з ординською навалою, — сказала Рибінська. — Ми будемо пам’ятати кожного Героя, який загинув у боротьбі з рашизмом. Ми, українці, нездоланні духом і сильні, бо покликані перемогти і ми переможемо. На нашому боці правда і Бог. Україна переможе! Слава Україні! Героям Слава!

Траурна процесія рушила до автобуса. Козятинчани ще раз стали на коліна на знак пошани нашому захиснику. Поховали Олександра Мартюшева на Алеї слави Міського цвинтаря.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.