Бійці передової дякують «Міцному тилу». Вони з їхніми голубцями йдуть на позиції

• Вже стало нормою їхати у Глухівці польовими дорогами, щоб заодно подивитися яку ще новинку придумали жінки-бджілки
• «Міцного тилу». На столі у них половина півтора метрового кабана, а дівчата з радістю щебечут»: це його хлопцям багатодітна
• родина подарувала. Заїхали на хвилину, домовились, що пізніше нам про того кабана розкажуть.

Повернулися ми до дівчат «Міцного тилу» вже коли стрілки годинника звернули на 13-ту. В цеху переробки продукції в той день працювали лише місцеві працівниці і їхній постійний «керівник» з гайочним ключем в руках трирічний Давід. 

— А Катя де? , — запитуємо Ольгу Пирогову.

—  А біля плити хто стоїть? — з таким же подивом відповідає пані Ольга.

— Катя мені сьогодні здалася меншою ніж зазвичай.

—  А якою вона має бути? До 16-ї — в цеху, до 20 — на городі і вдома чоловік і троє дітей, — пояснює жартома сестра Катерини. 

— Розкажіть про кабана, — знову звертаємося до Ольги

— Цього кабана вигодувала багатодітна родина. Одну половину вони відправили нашим хлопцям, а другу частину привезли до нас до каші, на фарш і паштет.

— Паштет ви ще ніби не робили?

— Робили й паштет, тільки тоді була інша технологія.

— Телефонували хлопці з передової, дякують за голубці в пакетах. Кажуть, що дуже зручно: взяв два пакети в кишені і пішов на позиції. Голубці це ж не сухі бублики в кишені, як раніше було, — підключається до розмови Катерина.

— Дійсно страва в пакетах їм дуже зручна, — додає пані Ольга, — Вони вже не чекають поки я їм привезу, коли приїду, а їдуть до нас самі. Я приїду і також привезу, але коли у них є можливість приїхати — вони їдуть і забирають. Кажуть, що з харчами так дуже зручно і безмежно дякують.

Запитуємо у волонтерки чи покращилася ситуація з тарою для упаковки? 

— Такі молодці: Стасевич привіз ящики, дівчата з магазину «Фора» з Сестринівки ящики привезли, — розповідає Ольга Пирогова, — М’ясо з кабана піде на фарш до голубців і на каші з м’ясом. Коли є з чого, то готуєму готову продукцію дуже швидко. Ольга в складі готової продукції показує на запаковані ящики.

— Це ми за три дні нашої роботи зробили. Голубці, борщ, паштет. Одного тільки паштету, дякуючи ринку «Хлібодар», ми більше 500 пакетів зробили. Ці запаковані ящики сьогодні хлопці приїдуть і заберуть на Лиманський напрямок. А ці ящики, хлопці їдуть на Миколаївський напрямок то ми передамо ними й свою передачу.

— Ви минулого разу казали, що пакети закінчуються хтось вам в цьому питанні допоміг? 

— Люди допомогли, кинули на карточку гроші і ми партію пакетів закупили.

— А продукти для приготування готової страви є?

—З овочами легше, з м’ясом бувають перебої, а от з рибою, якої хлопці хочуть, є проблема. Козятинщина така багата на ставки, а ми не знаємо до кого можна звернутися, щоб хто допоміг у вирішенні такої проблеми.

Наостанок ми запитали у пані Ольги де їхня «важка артилерія», місцеві помічники?

—У нас же село, пора городів, вони прийдуть, як тільки городи запорають.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.