«Тіло вкрилося пухирями і не всі лікарі вірили, що виживу»

• Пан Володимир згадує зустріч з борщівником Сосновського, як жахливий сон. На роботі їм дали завдання вирубали високі порослі біля залізничних колій. Про небезпеку борщівника в інструктажах не згадували, дали ножі і сказали — працюйте. Після отриманих опіків чоловіка чекала тривала реабілітація і порада лікарів змінити професію.

Борщівник Сосновського — отруйна рослина, був завезений до України з Кавказу як кормова культура в 1950-х роках. Російський академік Микола Вавилов був переконаний у його корисності для сільського господарства, ініціював його завезення. Спочатку його планували використовувати для відгодівлі худоби, але через гіркий смак молока у тварин та зменшення приплоду, від цієї ідеї відмовились. Проте рослина вже встигла поширитися за межі запланованих ділянок. З того часу в народі борщівник Сосновського називають «помстою Сталіна» та «гераклова трава». 

Величезні «парасольки» борщівника часто можна побачити обабіч доріг, на пустирях та навіть в населених пунктах. Ця рослина дуже небезпечна через свій сік, який містить сполуки, що роблять шкіру чутливою до сонця, викликаючи сильні хімічні опіки з пухирями, які довго загоюються та можуть залишати рубці. Контакт з соком борщівника, особливо в поєднанні з ультрафіолетом, може призвести до опіків III ступеня, а потрапляння в очі – до сліпоти.
Саме з такою «геракловою травою» зустрівся наш земляк, виконуючи поставлені задачі на роботі. На той Володимир працював бригадиром бригади колійників ПМС «Пересувної механізованої служби».
— Це було у 2005 році. Ми вирубували відкоси на 32-му кілометрі. Це неподалік Бердичева. Це була наша робота: вирубувати порослі на відкосах, біля водостічних каналів та міжшпальних лотків. Ми наводили лад на земляному полотні, звільняли насип від кущів і бур’яну. Так я зустрівся вперше у своєму житті з борщівником Сосновського, — розповідає пан Володимир.— Ми не знали, що це таке. Рубався він дуже добре, а у літню спеку з верхнього одягу  — тільки сигнальний жилет. Ноги, руки, обличчя — все відкрито. Після роботи ми всі пішли купатися у ставок і все це завершилося тим, з усіх тих відкритих ділянок тіла стала текти водичка. На другий день всі ті частини тіла вкрилися пухирами. Спочатку були такі, наче від кропиви, але все більше набиралися водою. Таке враження, що руки ноги і частково обличчя запікали на багатті. А найбільше — на ногах і на шиї.

На другий день я у досить важкому стані потрапив до лікарні. До моєї палати заходили багато лікарів і не всі з них вірили, що мене вдасться витягти з того стану. Слава Богу, що мій лікуючий лікар не втрачала надії, колола адреналін і інші препарати. Я знаю, що їх дуже багато було. При пам’яті я весь цей час був і чув як деякі лікарі перешіптуючись між собою, казали «мабуть з цього чоловіка нічого не буде». Слава Богу, завдяки лікарям ще тодішньої залізничної лікарні я вижив.

— А як обійшлося з іншими залізничниками вашої бригади? 

— У них було менше віткритих ділянок тіла і мабуть організм більш стійкий до подібних опіків. У них волдирі були тільки на руках, в кого ще на шиї, в кого на обличчіі. Я від рослини борщівник отримав хімічні опіки. Тому в подальшому з контактом навіть кропиви і ще деяких рослин, мені доводилось ще два рази лягати в лікарню. Лікувальний процес проходив у легкій формі та без госпіталізації не обходилось. За третім разом мені лікарі навіть порадили змінити роботу і професію.

—Вже стільки про борщівник, як карантинну рослину багато написано, але не всі люди знають про нього і яку він може нести небезпеку. У вас він зостався в пам’яті на все життя. Щоб ви могли порадити тим хто з борщівником ще не зустрічався?

— Так у мене великий досвід який я маю від консультацій і порад лікарів. Окрім опіків, сік борщівника здатний викликати дерматити, які часто називають «опіками». При численних опіках шкіри вони можуть призводити до летальних випадків. В моїй пам’яті не тільки сам процес зрубування борщівника, а й ніж який мені який мені дозволили на пам’ять з собою. Ми спілкувалися з Володимиром у нього вдома. І він біля квітучого гібіскусу намагався відтворити як він контактував у 2005 році цим же ножем з борщівником.

.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.